у порошистів буде можливість дорватися до влади, якщо зебіли програють контрнаступ, і таки оголосять парламентські вибори на жовтень. причому, на час виборів військовий стан по закону має бути скасованим і мільйони іх виборців дременуть за кордон у той невеличкий період.
Привітався.)))) Ніч була шумна, гепало ойой. Вранці наші гвинтокрили повезли смачних ранкових пездулів кацапідарам. Учора вночі зварив гречки, вийшло неймовірно смачно. Гречка доречі в атб дешевше риса - 44 грн/кг. Вирішив скористатись нагодою та нажертись від пуза. )))
Чудова новина панове! Тиждень тому признаки життя у саджанців Avatar були лише у 2х саджанців з 6 ((((( Зараз 5! Післяобід буду висаджувати))))))
Spoiler Хата наша невелика, привітна і добра до мене, всюди мож товкти собов, лізти. Але є одно велике і страшне «не мож». То бабине ліжко. Це особлива денна зона відчуження, де не мож ні сідати, ні лігати, ні чіпати, бо як яка подушка з девятьох би звалиласі чи не дай боже би кант рушивсі на капі, то відразу треба йти читати три рази «вірую» в кутик. -Ану не хітай собов попри лужко, то нема де собов хітати? Йди надвір, зараз мати приїде, шось ти купит. Кіриню би лиш робило. Вахта стала коло фіртки, здоймила купу порохів і віпустила маму. Мама приїхала з міста. Лечу. -Ма, шо купила? Хапаю сумку з рук, бігом до хати. -Де летиш, ну та де такої, полегоньки, бо впадеш , - мама сміється за мнов -Ну та єк впаде, то відов землю під собов помне, нє? - баба з порога безапеляційно гасіт маму. В хаті з сумки вилітає хліб, крупи, мені підколінки там якісь, майка…Все це не має цінності, фурєю тим на бамбетлю і досігаю свого: книжечка, книжечка є, мені книжечку купили! Хапаю, вдихаю її! Під пальцями туга обкладинка, під нею букви великі такі, туляться докупки і готуються дати мені купу історій, в які я булькну як сонце в миску з водов і буду там жити...І ще я передбачаю малюнки, обовязково личка мают бути і з величезними очима. В хаті день всівся на лаву, добрийі втомлений як старі косарі, кугут десь там за вікном і я - мала багачка з великими світами. Але відкривати їх наразу так захланно не мож, то нівелює гет всьо, якщо урватися зразу в книжку. То таяк образ на стіні не мож, аби не спаплюжити святе входження в простий людський світ... Мама з бабов стоят обі, любуються. Знают, що я як єнот буду пхати писок в книжку і нюхати сторінки, знают, що цьомати буду обкладинку... -Ма, а хто ліпший - книжечка чи я? -Ну та ти ліпша, та знаєш шо, - мама смішно блискає очима -Не псуй дитину!, - баба ледве строга Чую безпеку і смію ставити книжку на ліжко. Відходжу на безпечну відстань. Зараз буде ото всьо "смоль би тебе їв", "кілько мож говорити"....Але то тихо. Хм. Родительниці йдут надвір... І я засуваюся в подушки. Знаєте як то файно читати в глибині ліжка? Серед бабиної геометрії як у бібліотеці. Справжній! Тако, пффф, і ти потав у тій безрозмірності , і ти читаєш, і тобі пахне поліграфія... І сандалики здоймати не конче, ну бо то не буде схоже на бібліотеку. Лиш відкрила м сторінку. Лиш запхала ніс в цю нірвану...Ає! Світ розваливсі надвоє, Ной ріхтує ковчег, бук з-за драґарі сам скочив в бабині руки, всьо: рушили бабину цитадель. В принципі зіскочити я ще могла би, якби сама. Але ж то 9 подушок одна на одній: три в низинку, одна хрестиком і пять ясічків з пішевочками в ружі - всьо валиться! І це все летит за мнов, бо треба розуміти, що сіпнулася я доста жваво. --Йой смоль би тебе їв, та би тебе їв, ну а ти де сі всаґанила?! -Ну ба, ну що ви є за баба, ну… -Ану хосьту сюда, ти читарю церковний, ти... Баба не встигают договорювати се казані, бо подушки валяться на підлогу як пізанська вежа. -А мама казала, що я ліпша як книжкааааа. А чо книжці мож на ліжко, а мені нєєєєє?, - я розтягую, ніби то я вже бита. Коли баба мовчєт, це схоже на світову катастрофу. Лиш вітри фуркают спідницев та руками. -Ну а то ти вартуєш книжки, би сі міріти, га? Ану ставай сюда, аби мені махом кант на лужку був і подушки таяк було! І дивицці. Треба сказати, що лужко метрове у висоту, тверде і високе, мені по шию. А що на нім встелені були ковдри і ,що найгірше, перина, то дібратися до вирівнювання канта - це вишукана форма тортур з бабиного боку...Поскладати подушки одна на одну в 9 поверхів - то взагалі фантастика, яку мені ще не купували, тому я не знала як то робиться. Я жду поки баба вступиться. Умгу, наяґжи. Стала. Глибоко дихає. Журицці певни за мене як то я бідую...Правда, бук в руці суперечить цій версії. Я підбиваю однов руков кант, стою боком, контролюю бабу фронтальним поглядом убитої лані, але обернутися лицем до ліжка повністю не бізую. До нас часто входит стара Ґілеччиха. Я не дуже її люблю, бо вона пахне керосином і питає мене оченаш чи я вмію. Але того разу... Я безсловесно прочитала за її здоровя той оченаш найщирішим діточим серцем - бо вона ввійшла в найпотрібнішу мить! - Тий шо рОбити, Євдооохо? Баба багатообіцяюче глянула на мене, чинно набрала свого звичного елегантного вигляду і лишиласі того пустого діла мене кантувати. Погляд, повний поваги до такого мудрого рішення, я не кваплюся розслабляти, але за пів секунди я вже надворі. -Ма, там тета Ґілеччиха, а в нас така кірині на лужку, шо ну. - А баба шо? - Та ніц, казали, аби ти прийшла... І я розгортаю книжечку. (с)
Для таких цілей трійник ефективніший, а між камінням для ліски таку використовую, металеву, правда постійно зупиняти косу треба ліску розпускати як обірве..
в мене така була ( і є як резервна) попередня...з неї перейшов на таку: про всікі шпульки згадую як страшний сон...побив цілу купу і дорогих і дешевих...
саме так...але ходять куски по 30 см значно довше ніж в шпулі чи тому червоному диску...причому жилка з одного барабану... і там не розбира а лише відрутити шестигранником центральний болт (чорний) залишки жилки випадають, вставляєш нові і затискаєш болтом...приблуда стає на любу косу - прикручується рідною гайкою коси...в комплекті йдуть 2 шайби з різним діаметром центрального отвору під різні головки коси... спершу ми на роботі перейшли на таку штуку...потім купив собі до дому...а на роботі косити дуже багато і по чагарникам при дорозі і при бардюри...
Може так. Сьогодні випив вина трохи. Напрацювався до нестями.))) Зварив гречку, їв з задоволенням, принаймні поки що)))))) Зараз абсолютна тиша..... Як до вторгнення.. Залишилось 7 рядків.... Впорав 11...це капець...
