...І посеред цієї бездонної пустоти з тривалістю існування, відміряною по весні, - немає особливого значення, куди іти, якщо цими подорожніми будемо я і ти, і у наших голосах навіть приголосні голосні. Так тотально щастить не кожному з мандрівців - не у всякого є дорога або мета. Перехрестя тебе спіймають у свій приціл, заведуть на лінію втрат або манівці, а навколо та сама пронизуюча пустота. І ти думай мене поволі, як приворот, снися мені щоночі, буди мене. Ця істерика паралельніша усіх широт, в голові - потоп і державний переворот, і століття, як завжди, останнє і навісне. Час наводить нам переправи або мости через бурхливі ріки, що не форсуються на човні. У нас немає нічого - тільки здатність кудись іти і посеред цієї бездонної пустоти, де у наших голосах навіть приголосні голосні. 25.04.2018 #приголосніголосні Бик Олексій (с)
Привітався. Сьогодні їду у місто. Квартиранти вирішили перед виїздом перепрати усю білизну та вгепали пральну машину. Нарешті обізвались два приятеля з фронту, живі, здорові, цілі. Чудово. Декілька днів не відповідали - нервував. Усе довкола цвіте, кожен день зливи... Настрою працювати ніц немає.... Але треба. Тож пішов потроху. Гроші самі себе не зароблять.
ша колективний разум рішить що їй бракує пиши помізкуємо...в принципі пралки нескладні в ремонті...тра починати з зливного насосу (попали монетки/гудзики і заклинило)...згорівший/пробитий ТЕН...зношені щітки...забита трубка пресостату/глюкнувший пресостат...ну і на кінець контролер... Привіт пісятники і шісятники! сьогодні 18 років гіперу і я ходжу як нова копійка : в білій фірмовій футболці ...остатки розкоші...колись такі видавали заввідділам...давно то було - вже давно таких не видають...сьогодні в білій футболці був лише я ...з того колективу що я прийшов в 2015р практично нікого не залишилось...всього з понад більше 300х чоловік залишилось до 10 робітників що працюють 18 років з моменту відкриття...в мене самий багатий відділ: 2а з 4х електрика працюють з самого початку...компанія така вдячна людям за вірність що аж нагородили грамотою... на минулій роботі спочатку дуже цінили робітників що тривалий час працюють на компанію: за "вислугу" йшла надбавка до ставки: 5% за 3 роки...10% за 5 років...20% за 7 років...потім стало 5% за 5 років...10% за 7 років...20% за 10 років...потім відмінили "вислугу"...а потім і компанія розвалилась...
Я вже міняв на йому щітку. Вона тріснула впродовж. Знос другої - дуже невеликий. Орігінал, ще з заводу..
Я завтра буду в квартирі, може гляну. Пішов працювати, стало трохи зле. Тож сьогодні пакую, завтра їду у місто.
Мав щось дюже вумне ляпнути , та хіба за молоддю та аксакалами выстегнешь...? Щоб ни наврочити, нічого про себе ни скажу , але прилади обліку в КРПЗ од сьогодні висять . Допоміг старий знайомий , 27 рокі тому починав інспектором по обліку в Северных Сетях , ну а я черговий раз починав зі ст.майстра. Ну оттак , пішов відпочівати , завтра напружиний день .
Ось Вам. Але кажуть , що старалися за молоко , а от скільки тон ? Досі ни видповіли КОЛЕГІ !!! Доводится вибачатися , відповіли -молокопрвід
Дуже цікаво. Рекомендую. Що спільного між Україною, Татарстаном та Ічкерією. Як московіти (хуйло) придбали незалежність Татарстану. Геноцид поволжських татар. Дуже й дуже.
привода ШР бачу..ЗШР бачу...ЛР бачу..ЗЛР бачу...Облік на кожну лінію... блінкера на РЗА...а вакуумніки чиї? раніше багато Таврида йшло...а зараз що ставлять? Все буде Україна! Вистоїмо! Відбудуємо! а кацапам хуйло на всю морду!
Як вам спиться, наголосовавшіє?! Маруся Звіробій: Балансуємо між смертю, ув'язненням і свободою. Про це свідчить кожен бойовий вихід і кожен законопроект у верховній раді. Темні часи. Denys Tsaruk: Найнебезпечніше в Україні живеться дійсно щирим патріотам, бо тебе або рашисти намагаються вбити, або малороси. В країні мрій зєлєнского, патріот це розхідник, яким всі дирки можна прикрити, а господар це колаборант, фсбшнік
Це не та людина що розуміє,що вона робила і для чого.Він нічого не вирішував. Хтось водить нас за ніс.
В цей день 26 квітня 1986 року СРСР, правонаступником якого свавільно проголосила себе московія, наніс ядерний удар по Україні. Криворукі єблани, нездатні зробити нічого, крім вкрасти, вбити, зґвалтувати — будували небезпечні одоробла по всій країні, а двоєчніки-недоучки ними керували. Одоробло взірвалось. Засекречення комуняками факту аварії і її наслідків призвело до додаткових жертв. Подвиги окремих героїв з московії та інших республік, що потім ліквідували наслідки аварії, не є прощенням кровавому радянському режиму. Як московіти ніколи не каялась за Голодомор і сталінізм, за розв’язання СВ2, за крадіжку Кенігсберга, Чорнобиль, алмазний фонд, геноцид народу Ічкерії, окупацію Грузії і Молдови, так вони ніколи не будуть каятися за злочини в Україні. Колись деякі з них приповзуть до нас з вибаченнями за те, що вони наробили тут і будуть притворно волати, мовляв, в душі були за нас, співчували, але нічого не могли зробити. І це буде величезний обман і ліцемірство. Могли зробити. Але не зробили. Труп дохлого кривавого сифілітика досі є їхньою реліквією. Їхньою релігією є язичніцькі культи зі жерцями у вигляді вагнерівських вбивць. Їхніми лідерами є безумні садові гноми зі злобою на весь світ. А їхньою любов’ю є ґвалтування діточок. Не очікуйте від них каяття. Просто ліквідуйте наслідки… Окупанти мають повиздихати.
Ранок був не скучним. С 10ї майже постійно лунала сирена. В 11:40 чув 6 бахів, вважав за виходи ППО, але... На шевчик пруть швидкі та реанімобілі, люди фіксують пожежу ((( Привітався...
скільки років пройшло але при найменшій згадці про Чорнобиль в роті відразу присмак заліза а перед очима маленький поліетиленовий стаканчик з розчином йоду що нам давали кожного ранку...і знову блядські кацапи... Привіт парні. коптим? шо де як?
Отец тогда был еще и начхимом полка по совместительству так их всех собрал какой то дебильный генерал и отправил к реактору мол идите изучайте.
Нам нічого не давали, але Каберне лилося широким струменем - в праці під час обідньої перерви та вдома і ще файне прислів'я - якщо ще так єбане, то не поможе й Каберне. А десь у 90-му році поіжали в одноденне вілрядження до Чернігова. Місцеві нас проводжали - ми заїхали за містом на якийсь луг в три машини, багажник відкритий, сало, хліб, цибульк та трилітровий слой самогону - наступного дня знову смак металу в вустах.
Меня тогда через пару недель привезли в Киев на консультацию в главную детскую больницу,помню что городе не було совсем детей всех вывезли в пионерлагеря.Отец еще сказал что в японском консульстве тогда сработали датчики и они все смылись.
