Чешская Республика.

Камень исчезнувшего и дом в котором жил этот человек.

Православный храм недалеко от Консульства Украины в Брно.На нем памятная доска священнослужителям ,которые отдали жизни в 1942 году за народ.


Флаги Украины.Город Брно.

 

г.Брно.Камень исчезнувшего. Дом в котором жил этот человек. Улица, на которой он жил,названа в память о нём.

 

м.Хрудім.


Будинок, де мешкали ці люди.



Через 3 будинки вниз по вулиці знаходиться будинок,де народився Йозеф Ресель- винахідник гребного корабельного гвинта.Між вікнами на другому поверсі-напис про це.

 

м.Хрудім, холл будинку міської адміністрації (Městský Úřad ).

Загинули за батьківщину.
1939-1945
Незабудемо.

 

м.Хрудім. Площа Ресела(Resselovo Náměšti).


Виходячи з будинку ,люди бачили костел,чумний стовп.В останній раз...

 

Скільки таких світлин можна зробити та встановити тисячі пам"ятних табличок жертвам розсіянцької агресії в Україні...Вічна пам"ять невинно убієнним!
https://www.google.com/search?q=Жер...me..69i57.22767j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8

 

Так,теж про це думав.Не кожному воїну ,а тим більше загиблому цивільному будуть ставити пам'ятник ,а через деякий час в пам'яті людей зітре час їх імена.Такі камені нагадували б людям,що не варто на девятемая ходить на шашлики чи миритися з оскаженілим від вєлічія сусідом.Ніколи.

 

У Європі та Чехії зокрема ,висока культура по відношенню до пам"яток історії, війни,культури.Варто перейняти.

 

Сходив сьогодні на коп.
Місце цікаве,колись тут стояла "6451-я ремонтно-восстановительная база Центральной Группы Войск" місто Пардубіце.
Кожне літо тут проводиться виставка важкої техніки:привозять танки 2 та 1 світової, та сучасні.Решта року-все іржавіє,будівлі(більша частина ) не використовують. За річкою всі дороги вимощені бетонними плитами,капоніри заросли деревами,і майже нічого не нагадує про ті часи.




А десь за 2 кілометри -декілька будинків, в яких проживали сім'ї радянських військових.
Я ці будинки помітив здалеку (йшли з дружиною волонтерити в центр для українських біженців)-будинки "дихали" якимось совком, і тільки зблизька помітив на горі у будинків сцени з військовими СРСР.



І наче в довершення цієї картини із минулого стоіть авто тіх часів.



До чого цей пост?
Не знаю.
Колись в цє країну та це місто прийшли люди не з добрими намірами. Час минув - в цих будинках живуть інші люди,які не дивлячись ні на що,допомагають Україні та українцям.

 

Жаль,що стільки матеріальних та фінансових ресурсів було вбухано у мілітарію Союзом у той час,коли народи СеРеСеРу жили у замкнутому просторі суцільного дефіциту і стагнації кремлівського режиму...Зараз тупцює на тих самих граблях мошквинська орда.Наше покоління стало свідком розвалу імперії і хотілося б на свої очі побачити розпил його правонаступниці на дрібненькі болотні аймаки,які не нестимуть нікому загрози.Слава Україні!

 

Героям Слава!

 

Сьогодні зайшли з донькою у справах до Торгової Академії, місто Хрудім.
Одразу в фойє школи(Торгова Академія-це назва школи) зліва та справа меморіальні дошки професорам,та випускникам школи ,які пожертвували своїм життям заради свободи народу у 1 та 2 світових війнах.

Піднялись на поверх вище, і ... знайомі фото.
На стендах розповідають учням про роки окупації (Гейдріхіада-так тут називають часи Протекторату Богемії та Моравії).Про боротьбу за часів 2 світової війни, у якій віддали свої життя жінки,чоловіки та діти за свободу Чехословаччини.

По дорозі додому "камені зниклих".Цього разу незрозуміло де мешкали ці люди:камені поруч з мостом,с одного боку костел Катерини,з іншого просто ресторан .

 

Город Пршелоуч (Přelouč).
"Жителям нашего города,жертвам фашизма и расизма.Честь их памяти."

 

До попереднього посту.
м.Пршелоуч.Перед будівлею міської адміністрації та поліції.
Стяг міста,Чехії та України.

 

Прага.Старомнестська площа.Празький орлой,або празький астрономічний годинник,зі зворотньої сторони будівлі.Пам'ятна плита на честь участників Празького повстання 5- 9 травня 1945 року

 

Випадково попались у мережі фото у статті про Різдвяні свята у Чехії в різні роки.



Наступне фото-24 грудня 1941 рік.Прага.

 

Прага,недалеко від Головного залізничного вокзалу.
Працівникам,поштового відомства Праги 7,які пожертвували своїм життям за народ і свободу.

 

Головний залізничний вокзал,місто Прага

Під час Празького повстання положили свої життя

В роках 1939-1945 за свободу положили свої життя

 

Нещодавно подивився фільм «Одне життя» з Ентоні Хопкінсом у ролях.Заснований на реальних подіях.Рекомендую подивитися.
Позавчора випала нагода відвідати памʼятник цій людині,який стоїть на першій платформі Головного залізничного вокзалу міста Прага.