От 50ти и выше )))

не завджи, особливо у відер з болтами....

 

Сьогодні гатили нормально, і літачок стріляв. Хата стрибала, але скалки не долітали.

 

По місту гатили С300, по предмістю смерчами, шлемаЗЕл знову тарабанив прутнем, в нас було тихо.

Тягав мішки, сортував склад...

 

Привітався ))

Цікавоє ))
Ось що я нарив поки що з РФ і КК джерел та їхніх політологів.

Сраний ковідоносець Сі+++ ймовірно хоче, щоб ми віддали путену усю Запорізьку і Херсонську області (з Запоріжжям і Херсоном включно), а також Луганську і Донецьку. І припинили вогонь. Тоді настане мир. Мир на умовах путена. Він йому вкрай потрібен. Може навіть зупиняться на кордонах по поточнії лінії фронту, але це несуттєво.

Говняшка буде під санкціями, отже КК будуть їхнім єдиним другом, постачальником і ринком збуту. Вони формально не будуть визнавати тимчасові кордони, як і зараз формально не визнають анексію Криму. Однак допомагатимуть гомняшці своїми юанями вижити в умовах санкцій, а отже закріпити успіх.

Щоб Україна скоріше погоджувалась з КК вже пролунав натяк, що альтернативою є застосування проти нас ядерної зброї. Ці погрози нам постійно транслюють КК, трампісти і путенські шльондри в Європі.

Путен - комуняка. Ковідне чмо - теж комуняка. Вони як брати. Влада комуняк завжди грунтується на брехні, обмані, пограбуванні і терорі власного народу. Зовнішня політика комуняк - на спричиненні розрухи і страждань сусідам, щоб на фоні цього виглядати перед своїми народами краще сусідів. Наприклад КК свого часу (в 1979) з такою ж метою напали на комуністичний В’єтнам і вчинили там розбій. КК підтримували найкривавіший і найжорстокіший в світі режим Пол-Пота в Кампучії (Пол-Пот відзначився тим, що переплюнув Сталіна і Мао у відносних цифрах геноциду власного населення, стративши майже третину). Зараз вони фактично панують в КНДР, надавши кривавим уродам ядерну зброю, щоб не дай Бог там не стало краще.

Я думаю, всі розуміють що у такому випадку буде далі. В Україні почнуть формуватися пацифіські партії миру за спонсорством агресора. На зразок Сакартвело почнеться нова хвиля повзучої латентної окупації на підконтрольних Україні територіях. Задіяні будуть і європейські срані пацифісти, які дадуть нам неміряно грошей на відновлення в нових кордонах як хабар щоб не зазіхали на старі. На окуповані території поринуть буряти з уйобіщними вчителюхами, телебаченням і їхнім огидним Ьізиком. Говняшія разом з КК відбудують зруйновані міста, зробивши там зразкові бетонні монументи величі узького мира на кшталт Кримського мосту (крутейший проект до речі, за сприяння путенських друзів на Заході). Насують усюди пам’ятники Леніну разом з Ватутіними-хуютіними, Суворовими-Єкатеринами та Ломоносовими-Пушкіними. Українські діти, яких не викрали і не вивезли в дитячі концтабори, будуть перебудовані на солдат путенського рейха, як зараз вони вже зробили з дітьми в Криму і на Донбасі.

Потім, якщо не вдасться зруйнувати Україну економічно (без портів Азовського моря і промисловості Донбасу, Запорізької АЕС і відтоку інтелекту на Захід і найкращих людей убитими на фронті) почнеться політика залякування і нова війна.

А КК тим часом придумають якій-небудь новий вірус чи Тік-Ток.

Підсумок. Окупанти мають повиздихати.

До речі, за сьогоднішній день ми виявили і вбили
1 САУ (вже моя двадцята)
2 ББМ (БМП або БТР)
1 пункт РЕР/РЕБ з особовим складом всередині
(останній виявило не наше відділення, ми лише спостерігали чудову роботу артилерії і підтвердили ураження).

Термін КК розшифрую в коментарях.
Леонід Клавдійович (с)

 

А можно ссылку на статью? Интересно, что такое КК?

 

Китайські Комуністи...я так думаю...

 

Леонід Клавдійович пошуком в фб.
Він там єдиний такий ))

 

На мій погляд, це таку форму прийняв бюлетень, який нарешті долетів з 19 року.

Отака сталева асоціація.

 

це у вас в місті?

 

Вчорашній обстріл.

 

Про Бахмут і навколо.

Росіяни не вперше заявляють, що взяли Хромове. Брехня, село тримається. Та вони дійсно лізуть – замкнути місто в кільце.

Виснажують штурмами.

Ворог запускає одного-двох смертників зняти міну, розраховану на десять осіб.

Щоночі пробують підібратися до окопів – закидати гранатами. Деякі повзуть з РПГ. Атакують хвилями.

Це дійсно виглядає, як кадри з фільму про зомбі апокаліпсис. Втім, zerg rush – лише один бік справи.

Вони діють злагоджено і добре оснащені: вночі коригують вогонь АГС-ів “пташкою” з теплаком; кілька разів мені пощастило – рвалося ну взагалі поряд, але встиг запірнути в окоп.

Я бачив трупи якихось арабів (сирійців?) та розкидані вибухами активні навушники, так що лізуть не прості “чмобіки”. Принаймні, не всі.

Кажуть, вагнерівці. З їх дій у бою це теж помітно. Ми потрапили в єбєйшу засаду (“Як ви взагалі вийшли?”): ворог спочатку підпустив, “насипав” і двічі спробував зайти з флангу. Виглядало як чіткі, сплановані дії.

Хромове росіяни методично “розбирають” мінометами і рештою, чому я поки не знаю назв. Прильоти швидко стали чимось звичайним. Поки збігаєш до машини, заглохлої за 300 метрів – міномет працюватиме по тобі.

Багато всього.

Боляче втрачати побратимів.

Буває – накочує, але не в момент бою чи обстрілу, а після, коли задкуєш і думаєш, що от, міг принести більше користі де-інде бла-бла-бла… потім видихаєш, заспокоюєшся і працюєш далі.

Нам пощастило з ротним: дбає про зайчиків, прислухається, береже. Щоб отримували адекватні завдання, могли виговоритися, а поплавлені зайчики – трохи перепочити, поки можливість ще є.

В самому Бахмуті, після всього, почуваєшся розслаблено. Пострілів майже не чути, серед понівечених висоток неспішно гуляє двійко цивільних, а ти зіскочив з транспорту і таратором навалюєш “як же у вас тут спокійно і круто, мужики”.

Потім залітаєш у Часів Яр повз всі ці кілометри вибомблених трас і згорілих машин, забігаєш у підвал і накочує такий спокій...

В “Часіки” теж прилітає дебело, але після “Хроміка” почуваєшся там у тилу.

/ Markiyan Kamysh /
(с)

 

от суки...
я вже 1 долбодятлу знайомому що голосував за зелень сказав що получаємо те що навибирали...я йому тоді дослівно казав: повезе якщо нас пронесе і хуйло не нападе до кінця його сроку...той аж захлинався гнав на пороха і лизав зеленодупого...і все не хотів зрозуміти чого я так кажу...
а тепер лише сопе і мовчить як риба об льод...

 

23 березня 2005 р. російський десантний корабель «Ніколай Фільченков» перетнув державний кордон України в районі міста Феодосія й без дозволу Києва почав висадку на полігон біля гори Опук десанту морської піхоти Чорноморського флоту.

Ганна Черкаська (с)

Пс. З міста зібрали майже усе ППС, конвоювати цю смердючу москалоту за порєбрік.
А треба було прикопати..

 

Yes! Dopeless:
Якщо мене колись спитають, який я знаю найнахабніший успішний обман та аферу - я розповім, як один чоловік отримав владу на гаслах "я знаю, як припинити війну" та "якщо не припиню, то - піду", замість цього отримав війну в 100 разів гіршу, нікуди не пішов… і став національним героєм.

 

Нову Каховку не підтверджено ))

 

Привітався)

Коли звільняли Снігурівку, теж було щось схоже, підтверджували/не підтверджували, але в НК ще велика річка, так що хз...

 

Им некогда было они разоружались и самое обидное никто и не ответит.
https://www.pravda.com.ua/rus/news/2018/11/21/7198892/

 

Нашел его на фэйсе, но статью не нашел.

 

А ти там зареєстрований? Третій пост від початку.

 

Перша думка - обдристовіча взяли спікером у МО )))

 

А його ще не запрошували до військомату? Цікаво чому...

 

Таки да. Регистрация есть.

 

"Коли народжуєш дитину - в тебе все тіло болить. Але ти знаєш, що це лише на кілька годин. А коли ти втрачаєш свою дитину - в тебе знову болить все, але це триватиме роками, все життя. Коли твоя дитина помирає, любов і турбота нікуди не зникають, вони є в тобі, тому зараз я намагаюсь допомагати його побратимам".

Це сьогодні під час інтерв'ю сказала мені мама, яка втратила на війні сина. Єдину дитину. Під час його похорону росіяни почали ракетний обстріл. Вона не виїжджала з Харкова і ні разу не спустилась у підвал. Каже, тепер їй вже нічого не страшно. Вона здійснила мрію свого сина і відкрила кав'ярню, як колись хотів він. В якій на стінах - світлини її Андрюші і інших загиблих героїв і є фірмова кава названа його позивним. Мені здається, це найпрекрасніший спосіб вшанування пам'яті наших загиблих - прожити і за себе і за них, і зробити те, що не встигли вони. Ця жінка - суцільне світло і тепло. За годину ми і плакали, і посміхались одна одній через слухавку. Тепер я знаю ім'я ще однієї людини, яка подарував мені можливість прожити моє життя ціною свого - Андрій Авілов.
Будете в Харкові - обов'язково навідайтесь на каву до його мами.
Кав'ярня "Паломник". Проспект Науки, 19.
(с)

 

Салют парні!
коптим?
мабуть погода буде мінятись - голова просто розколюється...
най повиздихають до 7го коліна кацапські і зеленські морди...