Привітався )) Спав як вгепаний. Біля 4 ранку 5 прильотів по району. Ніц не чув, усе проспав. Продовжуємо різати лозу. Роби що винен, та будь що буде. Але кацапідарам усе одно кулю. Але Зеленориговиблядкам усе одно шибеницю. Дата підпіс.
Сьогодні вдень під рев сирени вгепало тричі. Трохи гула земля, на ППО не схоже. Вперто продовжую обрізати виноград.
19:55 ще 5 прильотів С300, бачів виходи нашого ППО, щось частково знеструмлено. Зварив собі кашку, гаряча їжа то є супер. Вперто продовжую обрізати виноград ))
Привітався )) Чудова сонячна погода, світить сонечко, туман що був зранку перетворився на димку )) Учора вночі бачів якесь незрозуміле бпла, що вперто кружляло неподалік, та світилось світлодіодночервоним, що я його бачів зп 500+ метрів. Зранку прокинувся фронт, трохи гупає. Але від осіні 22 року то є 3..5% інтенсивності. Співають птахи, закінчую обрізку винограду. Усім гарного дня )) Кацапідарам - гарного уламка в бочину. Зеленориговиблядкам - трибунал та шибеницю. Хай буде так.
Вчорашню статтю «Виграти війну, програти мир» найбільше критикували за те, що вона ставить питання про Україну після перемоги так, нібито ми вже перемогли, — а ми не перемогли, та й не зрозуміло, кажуть коментатори, що є нашою перемогою. Ця критика викликана тим, що мало хто читав попередню статтю, присвячену якраз перемозі, хоча посилання на неї є в тексті (лише 5% читачів перейшли за тим посиланням). Я досить оптимістично налаштований стосовно нашої перемоги (хоча досить песимістично налаштований стосовно того, що буде після перемоги, як випливає зі вчорашньої статті). Я в жодному разі не військовий експерт, але знов-таки, передусім треба дивитися на тренди. А вони наступні: 1. Військова спроможність України постійно зростає як в озброєнні, так і в управлінні, логістиці, розвідці тощо. Цим ми зобов’язані західним партнерам, які заповзялися нас підтримувати у війні стільки, скільки треба, і без додаткових умов, — на відміну від післявоєнного відновлення, яке жорстко обумовлене виконанням Україною взятих на себе зобов’язань по реформах. Скільки би болю не завдали нам смерті кращих людей, а також попри невиправний бардак та совок в окремих місцях — але факт, що спроможність ЗСУ зростає. 2. Військова спроможність росії постійно падає як в озброєнні, так і в управлінні, логістиці, розвідці тощо. Так, це дуже велика й потужна країна, яка здатна виставити дуже багато людей з автоматами й продовжувати це робити протягом тривалого часу, але нездатна підтримати їх іншими ключовими компонентами сучасної війни. Росія не має ресурсів переламати цей тренд. 3. Україна має у цій війні досяжні стратегічні цілі, але росія більше не має у цій війні досяжних стратегічних цілей. Нагадаю, стратегічні цілі — це цілі, досягнення яких означає перемогу у війні. Неможливо влучити у мішень, якої нема. Хіба що, як у старій китайській оповідці, випустити стрілу навмання і потім намалювати коло навколо того місця, куди вона влучила, пояснивши, що це і було ціллю. 4. Росія як імперія є досить крихкою системою, яка здається вічною, але раптово посиплеться в якийсь момент, і цей момент треба наближати. Всі спостережені внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, економічні, управлінські, гуманітарні, демографічні, екологічні, соціально-культурні та інші тренди вказують лише в один бік — деградації системи. Росія не посилюється по жодному з напрямків, росія послаблюється по кожному з напрямків. Не так швидко, як хочеться, але знак похідної незмінний, якщо ви ще пам’ятаєте, що таке похідна. 5. Китаю невигідно підтримувати росію зброєю, бо він нічого не виграє від цього, а ризикує послабити свою позицію на світових ринках та й взагалі бути втягнутим у світове протистояння. Загалом велика стратегія Китаю завжди полягає в тому, щоб не підставлятися, не витрачати ресурси, швидко й цинічно знаходити зиск у будь-якій ситуації — як вчить їх класична китайська стратегія. Якби я був китайським стратегом, я би дочекався розриву України з Заходом, як описано у вчорашній статті, та запропонував дуже багато грошей в обмін на тіло й душу України — підхід, перевірений в Африці. Посилання на коротку статтю про сутність нашої перемоги та російської поразки у першому коментарі. Посилання на Маніфест сталого миру «Світ після нашої перемоги» у другому коментарі. Посилання на огляд сценаріїв для росії у третьому коментарі. Посилання на розлогу статтю про крихкість росії у четвертому коментарі. Посилання на роз’яснення про Китай у п’ятому коментарі. Допомагаємо ЗСУ. Спостерігаємо за трендами. А також збільшуємо крихкість росії. І зміцнюємо антикрихкість України. Трохи згодом зроблю короткий огляд інших критичних зауважень до вчорашньої статті. Валерій Пекар (с) Пс. Якщо Зеленориговиблядкам не вдалось продати нас росіії, вони залюбки продадуть нас Китаю. Тож трибунал та шибениця для кожного з них, це єдиний шанс нам не втратити свою державність та ідентичність.
Привіт парні! 3й день з службою робимо дурну роботу: 1й день розбирали комутацію 250 квт генератора і частину навантаження кидали на новий 400квт генератор - тіпа шоб обкатати... 2й день обкатували новий генератор на живлення кондитерки і кулінарії... 3й день сьогодні розкидали всю комутацію 2х генераторів і готуємось відправити 250 квт генератор на Харків а на його місце встановити новий 400квт...просто підключити 400 квт генератор замість 250 квт - не вийде: в 400квт вперти 3 кабелі : 75мм2 + 75 мм2 +120мм2 фізично не влазять в автомат..в 250 квт генератора з автомата виходили шинки на які спокійно сідали 3 кабелі...в 400 квт таких нема і поставити неможливо - місця нема...доведеться саджати якусь перемичку з автомата на проміжний щиток а вже в проміжному щитку на шини садити 3 кабелі...геморою повна дупа...зато всі при роботі...керовніки мля...нє щоб зробити все за 1 раз...це вже буде 7 перекомутація генератора..скільки перекомутацій в щитовій було вже і не порахую
...За минулі сто тисяч років, відколи вона пішла, я змінився настільки, що більше не пам'ятаю її гостроту і крихкість, подібну до битого скла, і як вона задихається, коли кінчає. Я позбувся останніх спогадів, викреслив з голови пов'язані з нею вигадки, манії і облуди, відтоді лише в одному я був безкінечно правий - що іноді й досі згадую її груди. Я змусив себе не любити усе, що любила вона, коли ми ділили ліжко десь на Трої або в Огайо. З того часу я не бухаю рому і кульбабового вина. Хоча що там брехати - ром я таки бухаю. І у неї досі нікого, а мене таки повело, пронесло потойбіччям відьом і злих валькірій - я робив це, здається, не їй, а собі на зло, щоб отримати як не по писку, то хоч по вірі. Я писав їй листи, а вона ж не читає листи, вона любить - впритул стояти і говорити, коли мене від бажання до неї починає трясти і збиваються з ритму всі чортові біоритми, І коли відчуваю шкірою кожну її тату, ніби сонячні опіки, шрами або відбитки, і, можливо, колись я все-таки переросту цей безжальний вибір - забути або любити. 10.03.2019 #приголосніголосні
фух...250 квт поїхав на Харків...400 ква поставили на його місце...триває секас з перекомутацією...прийдеться ще й завтра виходити...
....а воно спокійно жерло горілку на курортах Буковелю, транділо про шашлики та холодець. Одна з самих страшних картинок цієї війни для мене – це померлий від голоду котик, згорнутий клубочком, в дитячому ліжечку, в повній безнадії і останніх краплях любові до дитини, що там ще недавно спала... І одне з того, що я силилась робити цей рік – всіми силами не згадувати про ту картину, бо мене рве так, що, здається, не витягну.... Що воно відчувало, зачинене, кинуте, зневоднене, повільно помираючи, тоскуючи по своїм людям, якими ще пахло те ліжко? Я спочатку ненавиділа тих людей, які його кинули, але це не люди винні! Часто вискакуючи за 5 хвилин, не маючи часу знайти наляканого кота, ВПЕВНЕНІ, ЩО ЦЕЙ ЖАХ МАКСИМУМ НА ТИЖДЕНЬ! Я не знаю як кого з людей на цій війні, бо це ракети путіна, орки з раши, ще якісь фактори, але всіх тих тварин, а їх тисячі, яких наполохані люди залишили вдома, не розуміючи ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ВЗАГАЛІ!, – вбив ти, падло! Ти, який замість евакуації і інформаційної підготовки населення, втирав про шашлики! Ти, падло, яке бухало горілку з єрмаком на лижнам курортє, коли можна було ще їх спасти! Ти, хто жер шашлик на Бірючому, коли помирав Журавель, ти, тварь, постійно жереш і бухаєш під стогін твого народу!!! Я навмисне не пощу картинку. Я НЕ МОЖУ ЇЇ БАЧИТИ! Просто скоро річніця. Котика того. Просто рік тому, в цей час, він, ослаблений вже і напівпритомний, обходив вчергове кімнати, шукаючи своїх коханих людей, сподіваючись, що вони от от прийдуть, обіймуть його і спасуть... Автор невідомий.
План мінімум виконано )) Я у селі )) Нестерпно хочу вина, бо заслужив )) але завтра відповідальний день. Тож вино теж завтра ))) Але аж тільки вечером ))
Сьогодні бачів бпла, швидко сука летів, та доволі високо. Звук двигуна геть інший, ніж в шахіда. Летів швидше за шахіда. Отаке.
А скільки тварин кинули ті, хто рвали ноги до кордону, щоб скористатися нагодою дременути через кордон. У нас весною в кількох будинках "бігунів" зламували двері, щоб визволити кинутих котів. Це там де побачили...
Нагел Херр ⚡ Ким був цей С. Бичков у січні-лютому 2022? Усього лише гендиректором ДП "Антонов", який розпоряджався майном та територією АП "Гостомель". Чи міг гендиректор якоїсь, нехай і державної, компанії завадити будувати оборонні споруди у АП "Гостомель" підрозділам Нацгвардії, які мали своє начальство аж до міністра ВС Д. Монастирського? Отримавши прямий наказ, нацгвардійці навіть питати б нічого не стали у цієї людини - цивільного, який плутається у них під ногами. І, хоча цей дід дійсно є ватним, але його роблять цапом-відбувайлом прямо у нас на очах. А де ж сам міністр Монастирський? Правильно, його вже нема, бо загинув у авіакатастрофі, і зробив це дуже вчасно у всіх на очах. В тому числі і у тих, хто божився, що бачив постріл з ПЗРК у напрямку його геликоптера. Виявляється, що саме Монастирський був головним свідком, а не Бичков, але він не вижив. ⚡ От зараз нехай всі ці зелені падлюки думають, хто з них що знає і гадають, хто з них буде наступним. Бо наші західні союзники "жадають крові" і вони її отримають (с) Прям отак і кажуть? Постріл пзрк по гвинтокрилу? На очах у чесного народу? Чи це знову хитрий вкид?
Ще сорока на хвості принесла, що у кацапідарів з'явився підривач до протитанкових мін з контролем кратності проїзду, який підриває міну на 3й наприклад наїзд.
Вітаю. Хвилинами з'явилося світло. Вечеря під свічки - романтика блдь. В дитинстві пиід каганець ( лампа 10 ліній) бабуся називали, то дома , то в інтернаті ... Мотався за малою в передмістя, пів Харкова на генераторах , світлофори ни працюють, як і рік тому..Знайомий з НЕК Східного...обіцяв ,що рішать це завдання , та візьмемось за енергозабеспечення заводу.З 10 лютого на генеках , Трахаемось з РПН та РВН , шини, кабелі , , наконечники , інструкції...матюки. Колега зрозумів . Присутній по ху їзм ефективних манагерів. А ще блакитна та жовта ПХВ на робочі сумці , та червоно-чорна на лямці рюкзака. Трибунал , а ще краще шибенеця , згоден на дебелу гілляку за для мразоти.
Привітався )) Ніч пройшла тихо, виспався у людському ліжку майже як людина ))) Кацапідари гатили недавно по Вільнянську, понищили там підстанції, внаслідок чого містечко опинилось без електрики, води, зв'язку. Еталонна зеленоригопідарська дупа. Тож таке )) Усім гарного дня )) Сьогодні їду до міста ))
