Я, мабуть, не зумію до ладу пояснити своє ставлення до вчорашньої гіперактивності правоохоронців без відсилки до кейсу Дениса Кирєєва. Відрізняється він від попередніх мегаскандалів (вагнерівці, Чаус та багато інших) тим, що інформація походить не від журналістів чи опозиції, а від діючого керівника розвідки, людини більш ніж лояльної до президента. Тобто, наведені ним факти можна вважати залізобетонними. Отже, що нам відомо від генерала Буданова? 1. Штатний високопоставлений співробітник розвідки в перші дні великої війни був викликаний на допит у СБУ. 2. За кількасот метрів до місця був перехоплений співробітниками «Альфи», вбитий у їхньому автобусі, а тіло викинуте. 3. Після чого СБУ оприлюднило версію, що цей співробітник був російським шпигуном і вбитий через опір при спробі затримання на блокпосту. Як ви розумієте, встановити за цих умов виконавців злочину та посадових осіб, які віддали наказ про ліквідацію розвідника (за попередньою інформацією, в зв‘язку бажанням підняти шум щодо вивезення Наумовим-Бакановим величезних коштів за кордон під час наступу росіян на Київ) - справа годин. Між тим, за майже рік нічого подібного не сталося, а слідство успішно поховане в ДБР. Кажу однозначно: ніщо подібне не є можливим у жодній цивілізованій країні - чи навіть напівцивілвзованій, котрою була Україна 2014-2019. І якщо мені на тлі цього хтось намагається втулити фуфло (підозри, обшуки та іншу правоохоронну псевдоактивність) під назвою «відновлення справедливості» чи «боротьби з корупцією», нічого, крім сарказму й люті, це в мене не викликає (с)
Читаю сторінки Райберту -радію що заходи гроза , починається метиоритний дощ , але зорипаду- нияк . Мабуть ще ни час , зимно ще. Щось ни так ? сподіватися на серпень , чі на весну , обіцяли будуть саджать. У матінки природи мізки завертаються , а нам чекати !? Так думки в голос...
Привіт вінтажні! коптим? вчора на кінець-то то налагодили ВН-10 РУ-10 кВ - Вимикачі Навантаженні 10 кВ...крайній місяць з 4х вимикачів штатно не працював жоден...практично вручну забивали/виривали контакти вимикачів штангою...за 30років роботи в мене вперше дійшло до такого...обладнання інтенсивного використання по десятку раз на день не витримує...майже 2 місяці чекали на запчастини... вчора вкотре став свідком "маладих-умєлих"...колега на сусідньому підприємстві з рівнем знань/умінь - нижче плінтусу...довелось самому з наладчиком їздити до них і вимикати їхню установку - що є порушенням правил...місцевий енергетик і електрики самі не вміють/не знають свого обладнання...обдивився їхнє РУ-10 кВ і хоч вперше бачив саме такі комірки хватило одного огляду щоб розібратись... згадую себе молодим: вперше потрапивши в РУ-10кВ заводу колегам-електрикам теорії нарозповів більше ніж вони коли-небуть чули... хоча коли дали самому під наглядом провести всі оперативні перемикання то і срака спітніла - під напругою працював вперше...знань в універі надавали...ручки смикати навчили...а от під напругою працював вперше вже на заводі...
та яке то хрещення...то так 1хвилина роздивитись і потім потицяти потрібні княпочки (вакуумні вимикачі стоять) і посмикати ручки ШР, ЛР, ЗНЛР...в цілому комірки на рівні..одніх блінкерів штук 6 на дверках...не те що в мене старі допотопні ВН-10 і більше нічого...щось нет хромає - не можу загрузити красоту... ПС1 екзамен на V групу здав 23 січня ..так шо все путьом ПС2 знали б екзаменатори що поліз в чужу установку тицяти-смикати - анулювали б корочку
Ще буквально два три тижні. І Фізбук взірвется купою постів по рік війни, по Києв за трі дня, про наші успіхи, про то як ми всіх пабідім. Буде парад аналітиків. Построєніє експертів. І куча всякої різної хуйні на яку будуть писать молимось. Так от, почнемо з того ж самого "молимось" цей рік показав що до пизди, написали ви то в коментарях чи може картінку святу прикріпили. Воно ніяк не впливає на радіус розльоту осколків, траєкторію польоту кулі, швидкість підльоту евакуації, чи підтримку артерії. Хочете то зробити, зробіть тихенько про себе, а не, напишу бо більше нема шо написати. Переломний момент, переломний тиждень, день, година, рік. Будьте реалістами в 2023 нічого не закінчиться. Це не та війна яка була в активну фазу 2014-2015 де в роті було 3-4 загинувших. Це піздовата війна де в роті залишилось по 3-4 виживших. Цей рік показав хто є хто. Цей рік забрав тисячі хоробрих і тисячі невинних. Не варто сподіватись що далі буде краще. Не варто займатися шапкозакидатільством, краще готуйтеся поки маєте на то час. Ця війна торкнулась багатьох, повірте до моменту нашої перемоги вона торкнеться кожного. Війна на два фронти окрім зовнішніх окупантів, в нас є ще ціла армія внутрішніх підарасів, і поки не можливо визначити хто з них більше шкодить Україні. Це не висновки і не підсумки, це просто роздуми якогось "веселого тіпа з фізбука" в якого постіки шоб поржать. Висновки і підсумки вам єксперди розкажуть.(с)
Svitlana Samarska Всі виговорилися щодо Тищенка, а я мовчала, як риба об лід. То ж. Персонально я підтримую теорію про божественне походженням людини, але ось стосовно двох людей - Тищенка і Арахамії - у мене все ж є сумніви. Можливо, Творець відволікся на якісь дуже складні процеси останнього дня творіння світу і дві макаки, зліплені напередодні, почали мімікрувати під людей, аби згодом, розмножившись, їхні нащадки реалізували себе на повну у монозброді "Слуга народу". У моєї собаки в дупі більше розуму, ніж у Тищенка в голові. Проте дісталося йому і за себе, і "за того парня". У липні 2020 року стікав кров'ю поранений 40-річний Ярослав Журавель. Довго. А у мережі поширювалися фото нашого президента з посмішкою на всі кутні. Його цинізм менший, ніж лакшері купці-купці Тищенка посеред війни? Початок минулого року. Провідні розвідки світу б'ють на сполох - війна невідворотна, депутати європарламенту запитують, чи всі наші зелені "державними" вживають наркотики, заперечуючи її, на кордонах орда вже прогріває двигуни танків, тисячам(!) людей залишилося жити лічені тижні, а наш президент на розливі у Єрмака в готелі Radisson Blu Resort Bukovel. І купа селфачів його щасливого обличчя з відпочивальниками Буковелю. Це, взагалі, якось пересікається з мораллю? Чи згадати карантин, коли у лікарнях був треш неосяжний (я це напевно знаю після надважкої хвороби батька), люди втрачали бізнес, який розвивали роками, на самотнього плавця у річці влаштовували облави, а наш президент кавував з Єрмаком всередині кав'ярні, коли всі подібні заклади працювали виключно на виніс. Брехня, аморальність і цинізм - їхні головні характеристики. Тищенко - це плоть від плоті найогиднішої, натупішої, наймерзеннішої, найзрадливішої влади ever. Влади Зе. (с)
Розкажу про ще один подвиг мого загиблого побратима Олега Собченка, а в кінці буде важливе прохання. На початку великої війни позиції наші проходили по південному березі ріки Ірпінь, по краю лісу, котрий дивився на село Демидів. Між лісом і селом був великий луг, по якому, власне, Ірпінь і тече в сторону Київського водосховища. Наприкінці лютого земля на лузі була вогкою. І у першу ніч вторгнення на цьому лузі застрягло три бронемашини. Дві наші «Варти» і БРДМ росіян. Одна «Варта» застрягла, друга стала її витягувати, і теж застрягла. В кінці-кінців, обидві кинули. Кажуть, тоді був бій, з нашої сторони були втрати. «Варти» стояли ближче до наших позицій. У один із вечорів Олег туди злазив, і повернувся з смачною сухою ковбасою. Виявилося, що у бронеавтівках повно добра двох видів. Перший – це суха ковбаса вищого ґатунку. Ми нею харчувалися ще довго після того: смачно, але не корисно. Другий – це… протитанкові ракети «Стугни». «Стугна» - гордість українського ВПК, багато в чому це кращий комплекс, ніж оспівані Джавеліни і тим більше НЛАВи. Стріляє на понад 5 км (є версія з більшою дальністю ураження), має систему дистанційного керування: ракету можна поставити на пускову установку, витягнути 50 метрів кабелю і сховатися в укритті. Це набагато безпечніше для стрільця, ніж Джавелін, котрий треба пускати з плеча, висовуючись із-за перешкоди. До речі, нашого оператора «Стугни» на тій позиції атакував, на секундочку, російський літак, ударив із гармати. Так той боєць лишився живий і неушкоджений, бо пускову поставив на дорозі, а сам сидів у окопі поруч у лісі. Ліс, щоправда, зрізало, як косою. Так от, там, у «Вартах», було повнісінько «Стугн». Печера розбійників з казки про Алі-Бабу. По-перше, тоді (як і зараз) такі протитанкові комплекси – дефіцит. По-друге, їх там було понад один чи два десятки, там були пускові установки, там був дорогоцінний нічний тепловізор, котрий бачить кілометрів на 5, вартістю, щонайменше, тисяч 100 доларів. Це смертельне для росіян начиння кілька днів лежало під носом у ворога, про нього ні ворог, ні ми не знали. Рівень річки піднімався, машини через деякий час мали піти під воду. Власне, пізніше так і сталося, але їх вміст вдалося порятувати. Олег, з його хазяйновитою натурою, виграв цей джек-пот вартістью понад мільйон доларів. Якщо рахувати у експортних цінах, а якщо у потрібності ракет у той момент для оборони Києва – то сміливо можна було б множити на 10. *** Спини у нас з Олегом були не те щоб в гарному стані, щоб носити важкі ракети. Тож окремою операцією було умовити солдат піти разом у небезпечну сіру зону, розвантажити ''Варти'', під ризиком обстрілів і вибуху цих небезпечних артефактів. Якщо б прилетіла міна, чи навіть випадкова куля, і тоді б детонація цих боєприпасів стерла б у порошок людей і машини. Спрацювала харизма. Олега завжди сприймали як досвідченого військового, у званні не менше офіцера, хоча ми були прості «старші солдати» - вогнеметними. У нього була особлива постава, якась козацька хвацькість і одночасно акуратність та стиль навіть у польовому одязі. Підсвідомо бійці бачили у ньому лідера. Тож хлопці з 72 наповнилися відвагою і колективно забрали з небезпечного лугу «Стугни». Далі я знайшов протитанкістів, котрі приїхали і взяли ракети в роботу, і досягли, як кажуть, непоганих результатів. *** Це була історія, а тепер прохання. Олег значну частину свого активістського життя потратив на захист річки Рось. Він виріс на ній, він любив рибалити. Мені він показував мальовничі її місця – і дійсно я все зрозумів, таку красу не можна не кохати і не можна не захищати. Зараз ті негідники, котрі нищать річку, найімовірніше десь ховаються від воєнкомату, а Олег – лежтть у могилі у Корсуні. Товариші Олега по боротьбі створили петицію на захист річки, щоб привернути увагу. Там треба БАГАТО підписів. Будь ласка, візьміть участь. Посилання на петицію - в коментарі. Дякую!
Як працююють ваші бесперебійники що замовляли? Тре щось собі мутити бо працювать погодинно трохи не виходить.
Тоді завтра фотосесія з мене , 20 шт КСО- 272 , ЗРУ постройки 1972р( 69-71 рік виготовлення ) Це і е мої млочниці ... Пардосу , знов телефункен пожартував.
КСО-272 з масляним ВМГ-10 і приводом ПП0-10...ностальжі ....як перший секас ...починав я на них на комбікормовому заводі... судячи по року...а привода хоть не ПП-67?... після накачування 2 пальцями "домкрата" ППО-10 крутити "штурвал" ПП-67 що аж очі вилазять ще те задоволення ..."штурвали" крутив вже на "Старті"... а з 2005р на гіперах перейшов вже на "легкий" труд - лише ВН-10 ...ні тобі ШР з ЛР..лише ВНи і ЗНЛРи... гадання на кофейній гущі: 20шт...знач 2 секції по 10 комірок...по 1 вводній комірці на секції..по 1 НТМИ...по 1 обліковій з ТПЛ/ лічильником, по 1 секційній...залишається 6шт...по 1-2 резервні (тоді так любили строїть)..то в тебе 4-5 ТП ?
Колего , інтріга повинна бути завжди. Завтра . завтра ( Ви ж першого секасу ни на першому побаченню ?...) Відповів одразу , півгодини тому , пецкаю клаву. Повідомлення загрузилось , відкриваю - сіреньке (чорновик). Щось з тернетом пару діб , та х...на него , обстріли підари продовжують , то Казачку , то Купянскі села , а повернулось чімало "жителей " , вата з концервою теж , особливо з породистими песиками ,господарям котрих какаяразница , голову в жопу запхати собі готові при першому пострілу ППО , або танка на полігоні...Гарної ночі , Завтра йду здаватися -закривати лікарняного , потім на працю.А там як карта ляже , ще ни було прийому у лікаря щоб ни ПОВІТРЯНА. Гарної ночі , як каже одна із моїх дівчаток "скучной вам ночи" , таке прислівя народилося в часи постійних обстрілів , коли перестаєш рахувати вихода та прильоти, де у кого така сітуевина і зараз. Завтра буду радий привітатися.
Якщо мається на увазі безперебійник для інтернету то просто бомба...купив, підключив і взагалі забув про проблему зникнення світла...перехід живлення модему і роутеру на живлення від БЖ безперебіника (рідні БЖ прибрав) на АКБ безперебійника і назад проходить незамітно навіть без перезавантаження модему і роутеру....
Аварійне освітлення в мене організовано на компютерному безперебійнику і старому дохлому АКБ...з пезперебійника вивів провода на АКБ і на клеми підключив аварійний світильник зроблений з корпусу світильника аврійного виходу і світлодіодних лент. все працює...лише контролюю напругу на АКБ щоб недомускати розряду нище 12в
Привітався )) Побіг вантажити вантажівку та рушати у місто )) Усім гарного дня )) Кацапідарам - класично здохнути. Zeленориговиродкам теж здохнути, але повільно.
