Привіт Ром! Радий бачити живого-здорового! а то все відмазки ...так і скажи шо сидів в засаді до днюхи Влада! тримайся камрад! все буде Україна !
Влад, с днем Рождения! Пусть сбудутся твои мечты о всеобщей утилизации московитов и прочей нечисти. Желаю тебе плодотворной работы и очереди заказчиков. Благополучия и мира в доме.
Привіт газогенеруючі! опалювальний сезон закрився не відкрившись: 1) при запуску ГВС не пішов циркуляційний насос теплообмінника...відкрили...а там 3 куски ротора...передній кусок валу де робоче колесо, сам ротор і задній кусок валу що крутиться у втулці ...за більше 30 років роботи таке бачу вперше 2) переключили ГВС від рекуператора на батерею і приточку - потекла батарея... на останок приїхав департамент якості і намагаються в мене спитати роботу колишнього завгоспу...а фіг вони вгадали ...роблю на всю зп завгоспа яку мені не платять.
От я розумно зробив, що придбав вчора маленьке тірамісу, чи як воно має назву, та поїхав додому. Те АТБ, де я купував по дорозі харчі постраждало, частина пригороду, де працює зварювальник знеструмлена. Сьогодні у теплі вдома краще ніж по багнюці в холоді...
28 жовтня 1925 року радянська Україна святкувала. На вулицях люди обнімались, цілувались, не приховували сліз щастя. Після 11-річної заборони у відкритому продажу з’явилась справжня 40-градусна горілка. Справа в тім, що на початку Першої світової імператор Микола ІІ увів «сухий закон». Горілку можна було придбати тільки в ресторанах за дуже кусючі ціни. Самжене - на базарі – нелегально, «з-під прилавку», але за величезні штрафи. Біля закладів «УкрГосСпирта» вишикувалися величезні хвости черг. Радянська горілка здивувала незвичною тарою. Міні-пляшку 100 мл («сто грам») люди жартома охрестили «жовтеня». Пляшка на чверть літра – «піонерчик» (мерзавчик). Півлітровка – «комсомолець». Велику 3-літрову пляшку (дореволюційну «кварту») називали «партієць». Ганна Черкаська (с)
Ну шо хлопці, сьогодні ту айву, що пів дня зривав з дерева, пішов переробляти на джем. У минулому році жоден шкідник не бив айву. У цьому ж році уся червива як дуршляк (( 75% пішло у відходи з першого ящика. Шось маю бажання жбурнути у компост другий ящик цілком..
Тарас Трояк, афтар тези, що треба багато поганих БПЛА, а мало гарних - не треба. Було обговорення, що на деяких ділянках фронту, є кладовища "Лелек", саме внаслідок того, що у порівнянні з турецькім імпортом Лелека має гіршу оптику, та чутливіша до РЕБ. Були військовими проведені тести, де турки продовжували працювати, коли Лелека втрачала зв'язок. Тобто на фронті є місця, де щільність кацапідарського ППО така, що далеко не кожен тип БПЛА може працювати у тому районі. І ніяка кількість дешевих БПЛА шансів на виконання завдання там немає. Таким чином, є БПЛА високого класу, які потрібні, є БПЛА з невеликою вартістю, які десь мають шанс, десь ні. Коли б БПЛА були потрібні МО, воно б провело відкритий конкурс. Та подивилось на рішення. Але ми ж пам'ятаємо, хто у нас герой асфальта )))
Війна загрузла в українській землі, потрапила пастку пізньої осені, сіла пузом на темне, вологе дно року. Кілька гарячих точок по фронту, а решта - упокоєна туманами, вгамована схожими на пил дощами. Смикнеться пару разів на день, і далі дивиться повз людей, шипить вогнем у багнюці, і багнюка перемагає вогонь. Десь гупає важко, але здається, що ця розмокла земля беззвучно здатна ковтати снаряди і ракети, кулі-міни. Осінь, що так владно гамує війну - каже "цить", і та мовкне - осінь ця пахне мишами. Мишаче воїнство іде в наступ, нахабно бігає по бліндажах, не ховаючись, гризе все, що бачить - аби нагризти побільше дірок, а там видно буде. Тисячі мишей гинуть в пастках і від отрути, але їм на зміну приходять мільйони. Миші кусають руки, котрі їх б'ють, в мишей стріляють з пневматики, спеціально для цього купленої. З одної кулі не вмирає жодна миша, їх добивають палками, контрольними пострілами; тисячі їх гинуть, але мільйони приходять на зміну. Багнюка тонким шаром мігрує на асфальт, він стає чи не таким же слизьким, як грунтові дороги; грунтові дороги ж нині - як ріки, як озера і канали брудної рідини. Рідина обліплює автівки з усіх боків - геть не можна навіть торкнутися, під рідиною в калюжах, здається, причаїлися тисячі рук, що хапають машину за колеса і тягнуть, тягнуть, тягнуть вниз. (с)
Як змінювалося «14 жовтня» і його сприйняття. 2014 – Покрова і буде новий вихідний. 2015 – Покрова і вихідний. А чого у чоловіків два свята, а у жінок один? 2016 – Покрова і новий вихідний. І так не забути привітати всіх чоловіків зі святом. 2017 – Покрова і вихідний. І так, чоловіків вітаємо. Перші срачі про те, що не кожен чоловік Захисник. 2018 – Покрова, вихідний, День захисника. Масові срачі – не всі чоловіки Захисники, Захисники не тільки чоловіки. 2019 – Покрова, вихідний, День Захисника та Захисниці. Не потрібно вітати всіх хлопчиків та чоловіків! Баталії у шкільних та робочих чатах. 2020 – Покрова, вихідний, День Захисника та Захисниці. Масовий хейт усіх, хто вважає це днем чоловіків. 2021 – Покрова. День Захисників та Захисниць. Вихідний. Масові срачі про те, що не можна вітати тільки хлопців. Масовий хейт компаній, які пропонують подарунки до 23 лютого. 2022 – День Захисників та Захисниць! Їм кожен завдячує життям, вірить, дякує, донатить та допомагає! Це перший день, коли вся стрічка з ночі у «14 щодня». І так, сьогодні Покрови. А вихідний, буде після перемоги. Дякую, вам – Захисники та Захисниці! Дякую, що живу і живу у Незалежній Україні! Дякую, тим хто від першого дня знав ціну і важливість 14 жовтня! ps: хронологія змін відновлена по пам’яті і може містити неточності. (с)
Рекомендую. Стан та перспективи виробництва БПЛА в Україні. Спойлер Всіх вітаю. Нещодавно у фб був срач з приводу мого спілкування з цим паном. Так як він зараз пише брехню про мене, то вимушений розповісти як склався наш конфлікт. Поперше, я до цього не був знайомий з Тарасом Трояком. І що це таке, Всеукраїнська федерація власників беспілотників- теж не в курсі. Але я знаходився в групі БПЛА в який писав цей Тарас. І ось в один день я бачу зраду у цій групі, бо Мінцифра закупила 10 комплексів RQ-20 Puma у Турції. Я трошкі завис, тому що поперше Puma LE це один з найкращих малих військових БПЛА літакового типу. І він ніхера не турецький. Це основний БПЛА Збройних Сил США, від того ж виробника що робив Рейвени, Свічблейди, та інші основні дрони армії США. Як голова федерації БПЛА міг сплутати один з найвідоміших світових американських дронів з турецькими БПЛА? По друге- Це Мавік ви пішли та купили у магазині, а з такими виробами не вийде так просто. Тут потрібна домовленність між МО США та МО України, експортна ліцензія, курс навчання від AeroVironment, контракт на обслуговування, кароч це не так просто, пішов та купив. Тобто це ГШ домовився з Госдепом на продаж ціх БПЛА, а Мінцифра знайшла донорів яки іх проплатили. Так у чому зрада? ГШ вибрав погані борти? ГШ не знає які борти йому потрібні? Але далі цікавіше. Пан заявив що держава не підтримує відчизняних виробників БПЛА і ось де зрада, краще б на ці гроші не Пуми купляли, а дали гроші відчизняним виробникам. Це вже було обвинуваченням, у якому потрібно було розібратись. І я розібрався. Єдиним заказником дронів для ЗСУ є ГШ. Закупляє дрони МО, за бюджетні гроші. І саме МО уклало контракти з виробниками Лелек, Фурій, PD-2. По 2023 рік. Контракти були заключені ще восени і як я розумію у 2023 будуть укладені нові контракти. Мінцифра на заказ ГШ купляє дрони за гроші донорів, але донори теж контролюють на що підуть гроші. Це швидки гроші на кшталт :- "О, є прикольна партія дронів, ії потрібно викупити зараз, бо завтра вже не буде". МО не настільки фінансово гнучке з бюджетами та іншими нюансами паперової армії, тому вони розподіляють закупки по необхідності. Отже заява Тараса що держава не фінансує виробників- це відверта брехня. Коли це виявилось, у діалогі зрозуміло кого мав на увазі Тарас. Себе. Йому гроші не дають. Така ось бідося. Причому як я чув його нещодавно звали продемонструвати свій зразок- він сказав що це підстава і відмовився. А виробники Посейдона приїхали на цю підставу і продемонстрували комплекс. І гарний комплекс, потрібно сказати. З великими перспективами на майбутнє. Дуже цікавий комплекс, особливо якщо дивитись на його інструментарій та ціну. А Тарас ніт. Але грошей хоче. Тому ви можете самі вирішити, чи то зрада що Мінцифра по заказу ГШ купила 10 мабуть найкращих у своєму класі комплексів, чи все ж таки частину ціх грошей потрібно було віддати Тарасу, і він би тоді засипав нас дешевими, якісними та надійними украінськими дронами. Але це не точно. Тепер по перспективах розвитку відчизняних БПЛА. Це моя субєктивна думка, але. Нам не потрібно багато виробників українських БПЛА. В нас вже є виробники Лелек, Фурій, PD-2. Це компанії які змогли зробити доволі якісні продукти у період війни, при тому що раніше державні установи не дуже балували іх контрактами. В них є існуючи цикли виробництва, сформувалась культура виробництва та фідбек від бійців. І вони доволі швидко еволюционують. Країні не потрібні 10 різних БПЛА у військах. Нам потрібно щоб МОУ зробило опис ТТХ майбутніх українських військових комплексів, тобто це не просто літачки, а повинні бути системи, які включають у себе БПЛА на ДВС, легкі електричні БПЛА, малий баражуючий боєприпас для біомаси, великий баражуючий боєприпас для ББМ та таргет-дрони з генераторами перешкод для зашумлювання ефіру. Повинні бути розроблені різні підвіси, з GSM Перехватом, з пасивною РЛС щоб шукати РЕБ та ППО, та, маю надію, підвіс який зможе наводити високоточні боєприпаси. Все це повинно бути завязане в одну систему ПО яка зможе консолідувати інформацію з БПЛА на полі боя, та спільно виконувати сумісні задачі різними командами БПЛА з використанням тих типів БПЛА що потрібні від задачі, чи роботою баражуючим боєприпасом. І це не буде дешево. Але саме такий продукт нам потрібен. Тому що саме він є логічним виробом цієї війни. І цей контракт повинен бути виконаний НАДІЙНИМИ виробниками, з досвідом. І якщо ми будемо роздавати гроші виробникам які самі не зробили нічого, що вказує на іх можливості, але завдяки ефекту Даннінга-Крюгера вважає що йому повинні давати гроші тому що він патріот та котик, то ніт, вибачайте. Тому що це шлях, у кінці якого в тебе не буде ні грошей, ні БПЛА. P.S. Так як Тарас розповідає історію що з купівлі ціх Пум мені буде якась оплата з Мінцифри, то я хотів би зрозуміти хто і за що буде давати мені гроші, AeroVironment який отримує вищевказані гроші, Госдеп США під контролем якого проходить ця купівля, чи якось по іншому. Якщо що, прошу Мінцифру зкинути мою доляху у Дію.
