Картина Васи Ложкина, загруженная в интернет в сентябре 2010-го. Иногда кажется, что некоторые писатели и художники реально побывали в будущем. Maxim Mirovich (c)
Зателефонували родичи, кажуть Дніпро обшмаляли кацапідари, є жертви (( В нас сирени вили хвилин 40, ракет не чув..
Виїхав у місто, згрузив замовлення НП, кожен раз, коли я вранці приїжджаю до УП, виє сирена, і мене з коробками вигоняють геть..
Кілька разів на НП заставала сирена , ніхто нікого не виганяв , працювали як звичайно. Мабудь в кожному відділенні свої порядки.
Як я провів літо (с) Ще звечора почав вантажити машину - завантажив замовлення на відправки, 170л діжку з відходами виноробства, лопати та таке інше. Зранку додав одяг, та усе те, що дає змогу прожити автономно тиждень. Нова пошта зустріла чудовими дівчинками у відділі оформлення та відсутністю поліції та клієнтів. Відправив замовлення миттєво. Укрпошта. Як пороблено. Кожен. Кожен блдь раз, коли я приїзджаю здавати вантаж, реве та стогне сирена. Я кожен раз намагаюсь пропетляти між крапель з коробками, та кожен раз маю шкандаль. Плазма. Домовився порізати плазмою кільця, щоб токар вивів внутрішній отвір під розмір. - техник звільнився, тож буду пробувати сам. Коли я це почую наступного разу, я мовчки розвернусь та піду. Все починалось добре. Допомогли занести пластини, майже 20кг, проміряли розмір, діагоналі, створили креслення у программі. Перша пластина пішла у брак, бо у процесі різа вона поїхала..... Друга пластина підперта зі всіх боків - майже успіх, 4 кільця вийшли! Третя пластина пішла по манді, як і перша. 2 кільця зробили, 2 вийшло у брак. Господар цього підприємства зателефонував у декілька контор, знайшов та придбав шмат нержі, з якої нарізав 6 кілець замість запоротих. Я почув його розмову - заработал 600 гривен, скупился нержи на 800.... Виніс вироби та відходи під цех, поклав у калюжу, в яку з даха дзюрчала вода. Дощ.... Заїхав до приятеля, що фільтрує воду. 2 тижні тому придбав в епіцентрі канистрочку блакитного тосолу. Залив. Через тиждень тосол роз'їв частково голову та патрубки та вийшов на волю. Водій провтикав - перегрів двигун, голова вмерла. З початком вторгнення кожен місяць справи йшли гірше за попереднім. Трохи гірше. З початком обстрілів міста жовтень - 50% від вересня, вересень - 50% від серпня... Виторга вистачає тільки на покриття потреб - вода, пальне, електрика. Про прибуток та податки мова не йде. Нема з чого платити. Пішов з цим питанням у податкову. Там сказали - не переймайся. Скінчиться війна - розберемось. Особисто я здогадуюсь, як розбереться гетьманцев, но то таке. Поїхав отримав труби нерж 63 та 8мм, усе як домовлялись, аж нецікаво. 2 десятки маленьких мурашників, кожен з яких має справу з тим чи іншим металевим виробом тупо в особі працівників плюють просто неба. Бо дощ скінчився, але замовників - ніц. Повернувся до НП. Отримав гасову лямпу. Мамо мріє про лямпу - хай буде. То є дурість, а шо поробиш. Отримав нерж труби 85, клампи, заглушки та таке інше. Процес реалізації реактора холодного синтезу йде потроху. Ну не може бути усе гарно? Звісно не може. Блядська нова пошта знову побила пляшки ПСВ. ну підари тай годі. Враховуючі те, як їх пакує відправник, то бити їх можна тільки навмисне. Токар. От я знав. А якщо не знав, то підозрював. З цією їбучою істотою я домовлявся на токарці обточити диски під зварку. Для того нарізав кола по місту та збирав докупи труби, клампи, усе барахло. Домовлялись на сьогодні на 17:30. З 14:00 я зателефонував 20 раз. Жодного разу ця їбуча істота не відповила. Не відправила смс. А тупо ввімкнула ігнор, щоб його кранбалкою переїбало, виродка. Цей підар порушив усі подальші плани та домовленості зі зварювальником. Рознервувався, плюнув на все, поїхав додому. Зателефонував приятелю, з яким докупи збираємо обладнання, кажу - нержу на кільця я за свої придбав, сам порізку сплатив. Викину нах. Не лежить душа. Той каже от не дуркуй, усе буде добре. Ну.... Не знаю. Візьму паузу на добу, може по пустить....
Здоровенькі були , хлопці . Дякую Льоні за переймання моєю відсутнвстю . Трабли з сепаратньою продовжуються , на жаль , тому поки що не відзеркалюю у місті .... ну то таке , колись минеться ... Райбу раз у два три дні почитую , але відписувати не вдається - замала щвидкість тирнету . Осьочки виїхали трохи до цивілізації , та я швиденько понаписував оце усе , бо за п'ять хвилин знову повертатися у засідку . Усім наснаги та терпіння - все буде Україна ! . Тримаємось , не бздимо та віримо у ЗСУ !!!! П.С. Зосталося десь тринадцять сторінок до чергового невеличкого юбілею цієї теми , тому заздалегідь вітаю присутніх . .
