О, хоч раз мене і ще декого назвали Божами І Всесвітами, пішов гордитись. І не розкажу нікому яку собі цяцьку купив, тіко підкажу, інструмент.
пружини ))) так, я дуже радий що купив, бо це придбання вирішує купу проблем ))) хлопець радий що продав, бо тепер продати ніссана, та їхати з Нікополя до родини.
Прошу прощения что влез! Моя еще до 50ки!) Рад что друг купил гарний пепелац, долго выбирал и т.д. Пусть радует теперь хозяина! И да напомню хозяину - теперь фраза "это танк и нам все пофиг" уже не действует
так хизуйтесь вжеж )))) Ви ж купуєте таке зазвичай, що більшість назви ніколи не чула )) не те, щоб в очіма бачила )) ще спитати хотів, що під заміну з таким пробігом ? мастило + фільтра, то зрозуміло. тосол ? гальмівна рідина ? мастило в ГПР ? ремні ?
дякую. перший раз я це сказав, їдучи по головній на 308D поштовику ))) на шо водій справа зауважив: "Евгенич, а нічо, шо танк пластмассовьій ?"
старий власник нічого не розказав? Антифриз на запах перевірити, чи не воня затхлим або гірше нашатирем, перевірити на температуру замерзання, існує спеціальна груша для того. Масло в коробці на прозорість і металевий пил, рівень, воно рідко міняється, 60 і більше тис. Фільтра масло паливо, повітря, салон. Омивайка бажано лити дистилят і трохи хімії, тоді форсунки не забиваються, ремні перевірити, колодки диски, шарніри підшипники, резину, запаску, лампочки всі, тормозуху можна тестером, можна просто замінити, треба один літр, фірмової дот 4.
казав підійшов строк на заміну мастила. казав автівка 5й місяць в гаражі, за винятком декількох останніх днів, що вивозив до Дніпра людей на евакуацію. більш нічого.
В нас увесь зв'язок зник о 12 ночі та не було увесь день , тіко у півдев'ятого вечора уввімкнувся ... але мені здається , що то наші вимкнули , щоб не було небажаних дзвінків про пересування ВСУ , бо кацапський зв'язок та інтернет по ньому був увесь день - я обналював гроші на ринку та підключався до роздачі по вайваю , щоб увійти до Приват24 . .
Коли купую машину то запроводжую до мого мехеніка та міняю мастило, фільтри, ремені та гальмівну плюс охолоджувальну рідину та перевіряю кондишен.
і обов'язково передивитись гальма: супорта, направляючі, колодки, диски.... Привіт пісятники! коптим!
Утром возвращаюсь из райцентра с женой смотрю на спортивной молодежной площадке бегает пятерка здоровенных накачанных бородатых жлобов из беженцев,сразу вспомнил знакомого паренька автослесаря который худой 160 см роста и сейчас добровольно таскает здоровенный пулемет на сумской границе под обстрелами.
Колись казав, що віддав приятелю, що їде на фронт хромоніку та волкано. Придбав йому ще спальник та утеплювачі. Залишився каремат. Шукаю..
Апдейтну для тих, хто любить бачити в текстах своє. Це було у 2018 році, коли я була в робочій поїздці у Словенії. —- - У цій залі м‘ясо проходить перший етап обробки. Тут ми занурюємо його в сіль і витримуємо певний час. Потім миємо і сушимо, але за спеціальних температур. Ось ходімо до наступної зали, - немолодий чоловік з модно підстриженою борідкою, у фартусі, проводить нас залами, де сушиться й дозріває майбутній хамон. - Свинину нам поставляють лише перевірені фермери. Потрібен справді якісний продукт. Переважно це поставники, які працювали з моїм батьком. - Батьком? То він недавно передав Вам справи? - перепитує хтось з нашої української компанії. - Чого недавно? Давно. Та й помер уже теж давно… Хороший він був чоловік. Все зберіг від діда і помножив. Ну й ми з братом стараємося. Думаю, мій син отримає гарний спадок. Дивіться, оцей хамон ми робимо, як наш прапрапрадід- засновник нашої фірми. Рецепт передавався з покоління у покоління, і це не маркетингова брехня: так і є. От скуштуєте в ресторані, скажете, як смакує, - хитро підморгує він, обводячи поглядом свинячі ноги, що висять рівними рядами вздовж спеціальних стелажів. Йому подобається розповідати про свій родинний бізнес. Він - господар. Власник. Житель маленької Словенії, його мова м‘яка й гарна, і дещо ми розуміємо без перекладача. - А мені цікаво, у вас в Україні який найчастіше сімейний бізнес? Хліб, мабуть? У вас же хліба повно, я знаю, - цікавиться він. Ми здивовано переглядаємося. Хтось перепитує перекладача: як то - сімейний, типу коли родина разом працює? Ну зараз сімейні кооперативи створюють, наприклад. - Він не про це. Має на увазі, коли бізнес з покоління в покоління передається. Як їхній. У них реально він років двісті, мабуть, - каже перекладач. Ми зиркаємо одне на одного. Мені до горла раптом підступає щось гостре й пекуче. Я дивлюся на жінку навпроти і розумію, що вона теж щойно усвідомила. Пауза повисає між нами непристойно важким маревом. Словенець занепокоєно питає, що сталося? Він не хотів образити, що трапилося? - Все добре. У нас нема родинних бізнесів. Але будуть, - твердо і надто швидко запевняє жінка. Коли швидко говориш - сльози не встигають вирватися з горла. Перевірено. Не знаю, чи зрозумів наш гостинний словенець, чому посеред його чудового закладу, біля старезної товстої кам‘яної стіни, покладеної міцними руками його пращурів, ми так неочікувано замовкли. Це знає кожен із нас. Кожного століття ми починаємо відлік заново. Кожного пів століття. Кожну третину століття. Заново. З нуля. З нічого. Після того як нас вчергове знищували. Топтали, палили, вбивали. Ми починаємо заново кожного разу і не маємо, що передати у спадок. Хіба що любов до землі. І знання, що кожного разу треба починати заново. Бо ми і є Сила, що рухає цю землю. З нуля - до безкінечності. (с) Evgenia Genova
Когда меня призывали, вот недавно (был такой период), то позвонив служащему товарищу, узнал, что всё выдают. И карематы, и спальники, и средства защиты. Потому не заморачивался с этим.
