Вирішив опублікувати маленьке відео: Процес виготовлення "іграшок" для ураження залізної армади Ху-ла разом з ОРКАМИ (с)
Узяв ліхтарик, пішов у погріб трохи розібратися з замовленнями. Останні пляшки Rose та American Mix пішли родинам наших захисників з ЗСУ )) Навіть собі не залишив. Дві пляшки не витримали ігристості вина, та луснули вщент, вино витікло на підлогу (( У залишку залишилось тільки Orange wine та Т6. Усім гарної ночи. та мирного неба ))
Не в'йо як зараз , а за часів совка , пляшки від шампусіка дуже мало де приймали та й коштували вони набагато меньш ніж з під пива/ситра . А все тому , що вони були одноразові - витримували тиск , з'являвшийся при шампанізації тільки один раз ... а потім , де інде , в них максимум розлівали щось технічне бувало ... Це , коли наш клас був на екскурсії по подвалах Бахмутського ( Артемівського ) заводу шампанських він , розповідав гід ... ну звісно ж від шампанського там була лише назва ))) , але й , як я пам'ятаю ту розповідь , така ж практика була й на западі відносно пляшок - тіки один раз ... .
Дитячі легкогазовані напої )) В мене трохи не та технологія, не той тиск, але сам факт. Буду з цього міркувать...
Було у 90ті , коли ще мав автівки , та , майже , кожен тиждень бував роз'їздами вдома та у тещі , тицьнуло мені робити домашній квас з газюльками ... То була така ж проблема - з першої партії у 10 пляшок , що газювались у льоху в тещі , половину гепнули та причому добряче й позаливали увесь льох з консервацією ))) ... теща мені потім ще два роки мізки виносила ... Так от я й вичитав десь у газеті , що є декілька засобів омайнути цю негаразду ... І найпростіщий - затрамбовувати пляшки з шампанського землею у ящиках , зоставляючи назовні десь 10 см верха ... Геморно , але як виявилось - дієво ))) . Я навіть почав класти подвійну дозу сахера на газування ... Приємно було приїхати , у спеку , на село до тещі та витягнути з льоху прохолоний та термоядерний квас ... Відкривався , як скажене шампанське ... ммм-м , з усілякими цікавостями , починаючи з винограду та кориці , на хмільових дріжжях ... А потім я продав останню автівку та увесь цей смак закінчився , бо ні в тьощі , ні в тестя , не сталося нужної кількості кеби , щоб покроково зробити усе за рецептом - то недограй , то переграй , то ще якась дурня ... Отакої якось декось так ... .
Орки відкрили в нас відділення "Промсвязьбанка"- це непорозуміння , яке робить у лугандоні вже 6-7 років ... перше відділення , у кінці червня у Мелітополі , друге в нас , віджавши помешкання банку "ПУМБ" , в якому обслуговувався увесь комбінат ... Щось мені дууже не подобається оця двіжуха ... як то постійно виникають думки про "договорняк" з зекоМандою ... Як я розумію , тридварасня буде пробувати продавлювати від місцевих сплату податків та комунальних платежів у свої кішені ... Бо за газ вони вже розповіли , що Україна відключила , а вони тепер підключають до гілки з під Маріуполя Запорізьку область . Тепер з'являються об'яви , що вони самі відключать єлектропостачання , бо місцеві не бажають за нього їм платити , а вони , типу , знизили удвічи вартість кВт/год для населення .. Ось тільки но мені цікаво , звідки ці ушльопки "постачають" ліпездрику ? ... З Криму , де до сьогодення є веєрні відключення ? ... Коротше , шандець насувається цікавий ... .
Панас Маслійник. Начиталися новин, відчуваєте себе безпорадним, і не знаєте, що із тим робити? А от послухайте. У 1967-му році один науковець, такий собі Мартін Селігман, проводив на тваринах досліди з біхевіоризму. Один із дослідів передбачав, що тварину поміщають у замкнену металеву клітку, яка час від часу дошкульно б'є її током. Бідолашна тварина ніяк не може впливати на це, і ніяк не може цього уникнути. Тому зрештою піддослідні тварини (у тому випадку це були собаки) просто зіщулювались на підлозі клітки, і лише тихенько скавучали, коли отримували черговий розряд.... Spoiler Дослідників цікавило, як швидко тварина відреагує на можливість уникнути чергового удару струмом, якщо надати їй таку можливіть. Приміром, прочинити двері клітки. Або підсунути їй під носа вимикач. Або застелити частину клітки токоізоляційним матеріалом. Але з'ясувалося дивне. Тварини, що впали у стан мінімальної реакції на негативні стимули, у подальшому не реагували на появу можливостей їх уникнути. Взагалі. Ніяк. Просто лежали і скавучали. Більше нічого. Такий стан дослідники назвали станом набутої безпорадності (learned helplessness). Цей стан, як виявилося згодом, виникає у будь-якої живої істоти, яка певний час піддається впливу негативних, стресових факторів, але не має над ними жодного контролю. Грубо кажучи, коли істота усвідомлює, що ніяк не може це вимкнути. Нічого не нагадує? Тоді слухайте далі. А далі вчені почали шукати, яким чином можна вивести тварин із цього стану. У випадку із собаками їм буквально доводилося заново вчити їх ходити. Показувати, що якщо вони стануть на ноги, і якщо почнуть їх переставляти, то врешті таки зможуть вийти з клітки. І так доводилося робити як мінімум двічі, перш ніж тварина усвідомлювала, що тепер у неї є спосіб уникнути страждань. Цікавіше було з гризунами. Виявилося, що пацюкам від набуття стану безпорадності допомагають вправи типу "біг у колесі". Причому не інтенсивність і не частота тих вправ, а просто сам факт їх виконання. Тварина фізично рухалася, і цього вже було достатньо, щоб їй хотілося шукати вихід із стресової ситуації. А найкраще допомагав... контроль. Якщо у собаки перед носом завжди був вимикач струму, то вона дуже швидко вчилась ним користуватись. Одразу ж натискала його, і припиняла власні страждання. І тому у стан навченої безпорадності просто не впадала, а покидала неприємну клітку за першої ж ліпшої нагоди. Я це все до чого веду. Люди, звісно, дещо відрізняються від собак та пацюків, і тому вже трохи навчились лікувати депресію (а оцей стан - це, власне, саме вона). Однак значно краще - взагалі в неї не впадати. Безумовно, у нашому житті завжди є неприємні речі, які ми не можемо контролювати. На жаль, останнім часом їх стало значно більше. І тому оце дошкульне відчуття, що ти особисто жодним чином не впливаєш на те, коли і як припиняться страждання, добре знайоме майже кожному з нас, правда? Дієві способи його позбутись такі: - Метод страуса: не перейматись нічим, що не стосується безпосередньо вас безпосередньо зараз. Звучить егоїстично, але працює. Ви нічим не допоможете ні собі, ні ще комусь, постійно читаючи новини і страждаючи від того. Скоротіть час, який ви приділяєте інтернету та соцмережам. Зосередьтесь на чомусь, що не має відношення до джерела страждань. - Метод хом'яка у колесі: займатись інтенсивною працею навіть без очевидного сенсу. Це може бути і ваша повсякденна праця чи домашні справи. А може бути благородне діло, наприклад, волонтерство. Це можуть бути і просто фізичні вправи, наприклад, біг, велоспорт чи щось інше. Головне тут - поринути у це з головою. - Метод Марка Аврелія: роби, що маєш робити, і нехай буде, як має бути. Цей, як на мене, найкращий. Людина завжди підсвідомо шукає сенси власного існування, особливо у скрутні часи. Щасливі ті, хто відчувають себе потрібними і корисними іншим безпосередньо. Дл них спосіб пережити скруту - це продовжувати виконувати власну роль, приймаючи життєві обставини такими, якими вони є. - Метод зовнішньої допомоги. Пам'ятаєте, собаку заново вчили ходити, щоб вона зрозуміла, що з клітки можна вийти? Нам усім потрібен такий друг - той, що може показати вихід, і власним прикладом демонструє, що навченої безпорадності можна уникнути, якщо робити, як він. І, до речі: якщо ви самі не відчуваєте себе безпорадним, озирніться навколо. Цілком може бути, що просто зараз хтось потребує саме такого друга, як ви. Решта методів виходу із навченої безпорадності - медикаментозні. До них краще не доводити. Але якщо відчуваєте, що пригнічений стан не минає, і стає лише гіршим - краще зверніться до лікаря. Ми далеко не завжди можемо змінити цей світ - в усякому разі, не кожен з нас. Але ми завжди можемо бодай спробувати змінити себе у цьому світі. І не боятись цього. Бо коли наш сталий світ раптово змінюється ззовні, нам не лишається нічого іншого, окрім змінитись внутрішньо відповідним чином. Можливо, не кожен із нас Марк Аврелій. Але ми усе ж не собаки, не пацюки і не страуси. Ми - люди. Українці, перш за все. І зараз, за нашої участі, вирішується наша спільна доля. Тому ми аж ніяк не можемо відчувати себе безпорадними і сидіти, склавши руки, в очікуванні чергового удару. Ми не маємо права нічого не робити, і лише нарікати на долю та ворогів. Ми маємо жити і працювати. Бо нам є заради чого і заради кого. Працювати, і чекати нагоди. А тоді ми нею обов'язково скористаємось. Ми скористаємось усіма можливими нагодами зробити так, щоб наші страждання нарешті припинились, і припинились надовго. Ми усі знаємо, що для цього потрібно. .
Сергій Гнезділов 15 July, 21:27 · Після зачистки села, пересуваємося від хати до хати, заглядаємо всюди, де тільки встигаємо, в одному з підвалів - дід. Виводимо його. - Зброя є? - Нема. - Точно? - Ну, кулемет є. - Показуйте. Біля хати, на дерев‘яній лаві лежить танковий кулемет, знятий з руцкого танку. Ствол кривий і поплавлений, до бою він вже непридатний. - Дідо нащо вам кулемет? Нащо ви цого приперли? Він жеш поламаний. - Та просто. На мєталолом здам. - Блять, вам в могилу через пару днів, спину б поберегли, він жеш тяжкий. Ще що є. - Та так, по мєлочі. - Показуй. Веде в сарай. Там, в стогу сіна: снаряди й пороха на РПГ, декілька Ф-1, РГД штук п‘ять, патрони, два поплавлених автомати, напевно, теж з горявого танку спиздив. - Нафігаааааа це все вааам??? - Та просто всі таскали, а мені шо, я теж таскав, ну, забирайте, якщо вам треба. - Більше ніц нема? - Та нема, хлопці, все віддаю ж. Звісно ж, забрали. Пройшов місяць, йду через село, зустрічаю його підбуханого. - Здоров, діду. - Здоров. Вам автомат треба? Люди ви хароші, можу подаріть за пачку цигарок. (Ідем до нього в хату, дістає з-під ліжка трофейний, новенький АК-12 та декілька РГД) Господи, що з нашими людоньками не так?)))) .
Вона повністю зупинена ще зо 2 місяця тому , а паливо потрібне західне ( було переобладнання ) , кацапське не канає ... та й уся ліпездрика від атомки шла на експорт ... Там є теплова станція , але зо для самого Енергодару та далі , у сторону Херсону . Туточки , в нас , мережа з Запоріжжя , з ГЕС . .
Доброго ранку панове ))) Учора зранку бігом зі стрибками терміново вирушив у місто - везти маминого кашалота у ветклініку. Тварину здали на поруки, придбали продуктів в АТБ, я тихо скуїв з цін на гречку та рис. Повернувся у село, трохи перепочив, та спакував декілька замовлень на вино. Вдруге вирушив у місто ближче до опівдні, відправив замовлення НП, отримав там же мій придбаний лот з пляшками ПСВ, Marechal Foch у цьому році піде у ці пляшки )) Треба тільки зробити етикетки )) Нарешті виїхав у центр міста, набрав фільтрованої води, та повний багажник пляшок підігнала знайома )) Мама попросила завезти її в епіцентр, тільки но підійшла до дверей, завила сирена, та усіх з приміщеня випердолили до скінчення тревоги. Я був вражений кількістю автівок, які з початку тревоги терміново покинули парковку. Усередину почали пускати після відбію тревоги. Ввечері забрав з ремонту кашалота, та повернувся у село. На блокпосту шось вочевидь здохло, бо за довідки та інші папірці ніхто мозги не виносив )) Доречі, півтора місяці потому залив повний бак по 65 грн/л, та був задоволений самою наявністю пального, повертаючись декілька днів з виноградника, залив там же 95 по 55 грн/л, а учора бачив на Bill Oil 95 по 47! Бак був майже повний, тож проїхав повз, але ціна вже більш/менш... Усім гарного дня )) Кацапам - перетворитися на гній Зеленій шоблі йоблі трибунал та мотузку )))
В нас також. Але комбайни круг села гудуть, турбини свистять та виють, таке враження що ще гвинтокрили (( Комбайн у своєму роді також гвинтокрил, але щось накшалт пінгвіна, тушка завелика, гвинт замалий, тож гуде та нікуди не летить ))
Привіт пісятники! за бензольку не скажу (не звертав уваги) але газулька впала до 33-35грн/л 2й день виливаю сходинки...потроху діло йде до закінчення підвальчику
