Здоровенькі були Треба пояснення по зберіганню й перевезенню зброї, а також по наведенному нижче фрагменту. Натрапив на таке http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2012/6_2012/40.pdf Далі по тексту: "знайомі" - друзі моїх друзів, в інших локаціях, або кого я не знаю персонально, 20+ сімей. "ми" - мої друзі, й наша невелика спільнота із спільними інтересами у місті Київ, 10 сімей. Передісторія: після початку пандемії 2020, частина з нас виїхали за місто на землю, хто до власних ділянок, хто в гості до знайомих. Тікали з міста, від цього бетону, обмежень, страху й дичини котрої повно у місті. З часом в нас з'являлися нові знайомі, котрі зробили теж саме. Ми в переважній своїй більшості IT спеціалісти, тому нам байдуже де працювати, в Києві, в селі, чи на Мальдівах, головне щоб порох був у порохівницях З часом почали ще й потрохи займатися сільськогосподарською діяльністю для власних потреб й покриття потреб співробітників й таке інше - кролі й козяче молоко бронювалися на тижні наперед. Одна з перших локацій була за Вишгородом, у бік кордону, але з подіями влітку 2020 у Білорусі, й подальшими заявами таргана, стало зрозуміло що треба від'їжджати від кордонів подалі. З часом виявилося що дичина з міста, периодично також їде на природу. В основному це всяка буха погонь, дикуни котрі вважають себе джиперами чи мисливцями, читати як "мали про собі зброю". Тоді в 2020 й почали міркувати над тим щоб мати власну зброю при собі, а з останніми подіями всі без виключення почали оформлення. За два роки ми й знайомі стикалися з різною неадекватністю - крали саджанці, приладдя, скидали мусор на приватній власності, труїли бджіл, полювали під самими вікнами, погрожували зброєю, підпалювали поля й траву навколо, у знайомих горіли хати. Поліція чи інші "швидкі" у наші локації можуть їхати годинами, а щоб шукали когось, то це взагалі фантастика. Наші знайомі коли селилися майже у мертвому селі, місцеві надавали їм ключи від покинутої хати родичів. Знайомі там жили, й там і зберігали зброю (у сейфі). Звісно ніхто дільничного не викликав, вони в такі місця не їздять. Інші возили з собою у машині, у багажнику вона й лежала. На своїх локаціях в нас був морський контейнер й конструкції котрі не потребують фундаменту й зводяться за один день, наприклад тіпі (або інакше фігвам ). Зараз вже є будинки на колесах, а також мобільні будинки-причепи, й інші не типові й незрозумілі конструкції для пересічних людей. Наразі, в нас є декілька локацій, навіть власні гектари землі з сільськогосподарським призначенням, а також ділянки для будівництва/проживання. Те саме у наших знайомих за межами київської області. Вже протестували переміщення між кількома локаціями, й це нам сподобалося - можно провести пару тижнів на Десні, пару тижнів в Карпатах, пару тижнів ще десь. Цього року плануємо ще більше пересуватися щоб обрати найкращі місця для побудови капітальних будівель у найближчі два роки й масштабуватися в міні-спільноти. Щоб одного разу не отримати на горіхи від наших правоохоронців, котрим нічим зайнятися, виникли питання, бо в розгляді ситуації "місце тимчасового перебування" можуть трактувати проти тебе. При умові що в нас є сейфи, наступні питання: 1) як правильно з правової точки зори перевозити зброю якщо ми постійно будемо змінювати локації. Як я розумію немає обмежень для перевезення зброї. Невже я маю кожного разу сповіщати що я перевожу з собою зброю й на кожну локацію викликати дільничного? 2) "або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо)" - о це "тощо" дуже стрьомне, зазвичай це значить що люди у погонах будуть трактувати як захотять. Чи є мій фігвам, морський контейнер тим самим "тощо"? 3) який в нас правовий статус будинку на колесах? Це транспорт, чи що? Зброя в ньому "транспортується" чи "зберігається"? Бо в першому випадку може бути чехол, в іншому сейф. 4) "Дозволяється за погодженням з органами внутрішніх справ, де зареєстрована зброя, пристрої, тимчасове їх зберігання без права використання в іншого члена сім’ї або найближчої близької особи" - цього зовсім не зрозумів, я зареєстрований в селі у батьків, сам живу в Києві, я що не можу використовувати зброю, чи йдеться про те що родичі не можуть? 5) чи можливо нам на свій хутір (в данному випадку у селі), якимось чином оформити добровільну організацію правопорядку щоб мати травматичну зброю? Бо якось трохи дивно вступати в якусь варту в Києві, за для того щоб мати травмат десь у селі. Й щось мені здається, якщо я в варті Києва, я цей травмат не маю права юзати десь під Львовом. Дякую
Ні, з нас третина оцьому лайну не довіряє й ніколи не встановлювали Модератори тему не видалили, то хай буде Коли писав пост, не встиг виправити цей пункт. Дім-причеп на колесах - в нас класифікується як причеп. Тому якщо ми кажемо про ван, мікроавтобус, то це транспортний засіб. Причеп також транспортний засіб. Але чи трансформується поняття "перевезення" в "зберігання" якщо причеп становиться на декілька тижнів на одному місті, або взагалі конструкція дозволяє зняти причепа з рухомої платформи. Я розумію що для багатьох описаний сценарій дуже дивний. 5 років тому в Україні майже ніхто навіть не знав що таке глемпінги, чи тіні хауси, або ті ж самі номади. Є люди котрі навіть зараз не знають що то таке, але час не стоїть на місці, ринок в цій сфері зростає щороку вдвічі та й на мільярди доларів, доки інші крутять пальцями біля скроні й кажуть "ви дебіли", хтось звикає до нового життя або навіть заробляє на цьому. Можливо потрібно було сказати коротко, що ми айтішники та середній бізнес котрі вирішила займатися сільськогосподарською діяльністю й жити де нам подобається й не обмежуватися однією квартирою. Наразі ми зацікавлені в створенні мережі власних ділянок по Україні за найближчі 2-3 роки.
Як визначитесь з локаціями спільнот, то маякніть тихенько. Повернусь у вік коли мавимс кози,та пару соток ріллі).Нехай щастиь у ваших починаннях. Добра справа.
