все это хорошо только какой бы вы материал не захотели бы купить вам скорее всего продадут его из одного ведра какую бы вы марку не озвучили и проверить врядли получится с точностью идентификации марки металла проблемы даже со стальными сплавами
І той і той (ВТ6 та ВТ6С) (α+β)-сплави мартенситного класу і є високоміцними. ПТ-3В псевдо α-сплав і він є високо пластичним ще, по ідеї. ВТ6С від ВТ6 Відрізняється відсотком у пару β стабілізаторів. Заліза у ВТ6С до 0,2% замість 0,6% у ВТ6. Трішки більше відсоток, по ідеї трохи знизить температуру поліморфного перетворення цього сплаву (β- фаза починається при нижчій температурі) . Але, чим більше відсоток заліза тим більша крихкість при важких механічних процесах при високих температурах. Алюміній на одному рівні заявлений у обох сплавах, значить обробляються при холодній температурі приблизно однаково. Ванадію у ПТ6С заявлено в середньому на відсоток менше. Він є ізоморфним стабілізатором ( певно через кристалічну решітку… у ванадію вона така ж і як у β-титану). Ванадій вводиться як правило для компенсації крихкості титанових сплавів при роботі в високих температурах і під напругами . Тобто ванадій покращує жароміцність. Ванадій у таких сплавах як правило має корелюватися з відсотком заліза, бо залізо жароміцність дещо знижує як будь який евтектоїдний стабілізатор.. Виходить, що ВТ6С буде трохи міцніший і менше крихкості в ньому буде в деталях на високих температурах на місцях виникнення знакоперемінних напруг. Відносне видовження в обох однакове десь. Але питання: які температури досягаються в глушниках? Можна раз стрельнути і за 10 хвилин він охолоне. А можна частіше. Все залежить від чітко визначених умов експлуатації. І той і той сплав можна зварювати. Після зварювання потрібно обов’язково відпалювати для зменшення крихкості шва. Піддаються обидва гарно відпалюванню, закалці і старінню. Для обох характерна менша воднева дифузія ніж у «альфачів» як наслідок – нижча «воднева хрупкість». В відпаленому та закаленому стані вони мають гарну пластичність (для мех. обробки), а після старіння – високу міцність. Обидва відсотком алюмінію «не дотягують» до жароміцних сплавів – але їх і не для цього робили. Гарно мають різатися. Але.. ці сплави стають сплавами з характеристиками міцності як у довідниках тільки після грамотної «термічки» готових деталей. Про це треба пам'ятати. Якщо токар, фрезерувальник виріже просто деталь глушника з відпаленого (відносно приємного в обробці) ВТ6С або ВТ6 і не віддасть в роботу термістові на закалку та старіння, а віддасть зразу Вам то це буде не правильно. Також і під час зварювання глушників з цих сплавів - якщо терміст не відпалить готову конструкцію, яка утворилась шляхом зварювання, а потім не проведе термообробку згідно "як треба", то ви отримаєте просто "глушник з титану" з "шаленими" концентраторами напруги та низькою міцністю конструкції взагалі. Ці сплави титану "розкриваються" термообробкою. Якось так.
Дякую, нагадали мені курс матеріалознавства і термообробки титанових сплавів. Колись працював у цій темі. Згадав усе! У тому вся й справа! Знайти наразі грамотного терміста з відповідними умовами і сучасним обладнанням для термообробки досить таки активних, за високих температур, сплавів титану - вельми не проста справа! Думаю, таких фахівців в Україні менше, ніж пальців на руках залишилося. Можливо, на якихось оборонних підприємствах, куди не попадеш. Думаю, марна справа буде...
уверен что ниодин из производителей незаморачивается вопросом изложенным вами и заморачиваться небудет главное втюхать титановый прибор а какой там титан или титановый сплав побоку главное чтобы потратить меньше а поднять больше ведь анализ хим состава никто заказывать небудет
А если партию заказывать? чтоб и себе и для того парня и на продажу? Интересно, где можно заказать анализ и сколько это стоит? Лайк. Таки да, сейчас везде так.
Мені абсолютно начхати на думку стосовно викладеного мною питання так званих "виробників", що виготовляють саундмодератори в Україні. І зовсім не хвилює чи будуть вони цим заморочуватись чи не будуть. У нас задачі різні.
не вижу смысла делать анализ уверен что не дешево да и прибор вам не в космос отправлять теория теорией но если работает на ударных нагрузках дюраль то любая марка титана и подавно в крайнем случае сделать первую камеру стальную и собрать на резьбах чтобы уйти от гемора со сваркой если крупный калибр
У кожного свій шлях. Комусь простіше купити. І це буде правильно. Кожен повинен робити те, що вважає оптимальніше для себе, враховуючи наявність або відсутність у себе досвіду, часу, доступу до ресурсів та інформації. Тут однозначного підходу не буде. Глушник це не томограф.
лучшее это враг хорошего помоему сейчас проще купить чем методом проб и ошибок идти к приемлимому результату и еще не ясно будет ли этот результат объективно лучше аналогичных хотя если стоит задача доказать себе что я смогу ну тогда искренне желаю успеха
Немає нічого неможливого, а надто, коли є чітко окреслена задача, технологія виготовлення та матеріальна база.
невозможного хватает применительно к теме разговора выше головы вы не прыгнете и тише чем на 32 дб врядли будет возможно прибор будет легче немного компактней может немного дешевле но какой ценой это огромадный вопрос
Якщо говорити взагалі з точки зору "банальної ерудиції" і ні про що... тоді так - можна застосувати таку фразу як "выше головы" і описати нею кількісну характеристику проблем, що гіпотетично, з різною долею ймовірності можуть виникнути у опонента по діскусії при практичній реалізації задуманого, а надто тоді, коли жодного уявлення не маєш про мотивацію, ресурси та матеріальну базу, що має людина для реалізації задуманого. Стосовно Ваших безапеляційних заяв відносно неможливості покращити певні параметри приладів..я так не думаю, бо будь який параметр можна рано чи пізно покращити .. А от знецінення суджень опонента також не є ефективним інструментом переваги в конструктивній дискусії, особливо коли такий примітивний психологічний прийом читається одразу.
Ну это скорее метод всех наших производителей: "и так сойдёт!". А вот подыскать знакомых в институте Бакуля, просто лень.
Да ладно. Человек без четкого плана запилил себе прибор весом 800гр без лабиринта и всяких фишек. И еще понабивал себе шишек в попытке превзойти уровень "из говна и палок". Там не приемы, там скорее разочарованием попахивает ... Была в 90-х присказка: с точки зрения банальной эрудиции, каждый индивидуум высшей иерархии имеет стойкие тенденции к повышению своей некомпетентности И это еще в 90-х
я не обесцениваю ваши суждения просто есть объективная реальность и на сегодняшний момент все даже именитые производители озвучивают понижение звука на 32 дб или чуть больше на стандартном патроне среднего калибра и сейчас сделать тише традиционным способом врядли получится на чем я и акцентирую внимание и дело не в материале или конструкции а в природе звука возможно и будет найден какойто способ победить еще несколько дб но какой ценой и зачем непонимаю
пилить как вы говорите приборы я начинал еще лет12 назад конструкции были разные удачные и неочень стальные дюралевые да и титановые тоже плюс к этому юзал и чужие изделия и фирменные и для себя сделал выводы что все приборы в примерно одном габарите работают примерно одинаково да тембр может быть другой но отойдя на 200 м особой разницы нет да и звук пули слышно полюбому поэтому 2 или 3 дб для меня не принципиально свое мнение не навязываю никому и у каждого выводы при использовании приборов могут быть другие и разочерований у меня по этому поводу нет поскольку я четко представляю что я хочу и могу получить от прибора
у института сверхтвердых материалов немного другое направление ну покрайней мере когда мне там читали лекции по материаловедению с хим анализом мы там не сталкивались но на 100 процентов что там не сделают неуверен
