Я так розумію він вчився на лікаря? Років вже зо 20ть тому "пощастило" мати виразку, операція, реабілітація пару тижнів, ну і прикріпили 2х студенток індусок, одна з світлою шкірою, друга як оцей Юра. Вони щось там намагались розпитувати про самопочуття, я віджартовувася, коротше вони приходили ну і сиділи дуркували, хоча мені чесно кажучи було не до їх загравань. Так одна біліша розмовляла російською з акцентом відчутним, а та що смуглявка чистою українськоюДе вона її вивчила то хз.. І діло було в Одесі
Якраз у рік проголошення суверенітету був в експедиції у Підмосков'ї. Почувши що приїхали з України, до нас прибіг хлопець - помічник начальника експедиції, родом з Вінничини. Йому кортіло почути що там вдома, хто на пам'ять знає текст "Ще не вмерла" та "Червона калина", та просто побалакати з кимось українською. Це так, апріорі... От яку історію він нам розповів, яка з ним приключилася: На потоці у нього не було нікого україномовного (навчався у МГУ), отже була у нього спрага спілкування рідною мовою. Аж одного разу було вікно між парами, і він швендяв коридорами, аж чує... так, рідну солов'їну! Побіг туди, сюди - хто балака? Нема нікого... Ну як нікого - сходами підіймаються два негри... Тут до нього доходить - це вони, негри, спілкуються українською! Підійшов до них, попросив трохи з ним побалакати. Так от ті негри з різних племен, мови їхні зовсім не подібні, та одне одному не зрозумілі, англійскої хлопці теж не знали. А у різний час навчалися у Харкові у ВИШах, й добре вивчили українську. От для них вона й стала мовою міжнародного спілкування, йшли вони та ділилися новинами, що там вдома у Африці коїться, кому що рідні писали, та як давно листи отримували... От така от чудасія ))))))
Борю наче випустили, відсидів від дзвінка до двінка, не вийшов по удз.Пишаюсь! Осьо залишу в темі, заваріть йому чефіру, скажете шо від мене, ледве дістав, дефіцит.., я поки відійду
Хлопці, якщо комусь із вас прийдеться побувати у Польщі, то ніколи не вживайте при панянках нашого слова "рухати" або "рухайся" ... у них воно має геть інше значення ... А також пам'ятайте, що "х.їнка" - це у ляхів ЯЛИНКА ... А "бляда пані" - це бліда (на лиці) пані а не гуляща ... ...
От зараз на Закарпатті, у Міжгір'ї. Вони тут вимовляють не "добрий вЕчір", а якось "добрий вычир", те що надрукував "Ы" - вимовляють як безударну голосну, та як щось середнє між "И" та "І". Але, здебільшого, розмовляють більш зрозуміло, ніж у Микуличині або Рахові.
Мабуть швидше як "добрий вийчьор", а потім буде "добрий рано" і "добрий динь" Ну і надобраніч - "добру нічь"
Хм, можливо плутаю, ці вимови відрізнятись можуть навіть в сусідніх селах) Відпочиваєте в тих краях? Чи по справах?
Цікава історія. То тільки деяким довбням, які все життя прожили в Україні, складно вивчити солов'їну. Особливо коли батьки переїхали в місто з села, де спілкувалися виключно українською
І бажано в Чехії нікого і нічого не шукать."Шукать голку"-означае зовсім не те,бо holka-дівчина,а šukat-е£@ть.
Вік живи - вік учисьУ нас не далеко село з чешськими переселенцями. То виявляється я в свій час шукав голку
Багато хто каже, є що згадати, немає що розповісти дітям. Я тут подумав, то фразою " шукав голку в копиці сіна" в принципі можна на дещо й натякнути молодому поколінню. Тупанув, треба було тягнути її на сінник.
Якщо хтось пам"ятає, ще за радянської "брежнєвської" школи, поміж учнів з УРСР (принаймні на сході України) інтенсивно поширювався такий міф, мовляв, українською неможливо поетично та близько до оригіналу перекласти класичні твори, на відміну від московської говірки... А для, нібито, переконливого "прикладу" наводився, начебто український "переклад" з "Євгенія Онєгіна": "...чи гепнусь я дрючком пропертий..." Таким чином у дитини, котра хотіла вивчати українську формувався комплекс неповоцінності, бо тоді, в "совкові" часи, прочитати учню адекватний поетичний український переклад у звичайній середній школі було майже неможливо, особливо у маленких містах та містечках... Дякувати богові, тепер, коли в нас, нарешті є наша, українська Держава, можна насолоджуватись високопрофесійними перекладами класичних творів українською. Звичайно, краще їх читати, проте, якщо бракує часу, чи мо просто ліньки, то можна й просто послухати Наприклад Джордж Ноель Гордон Байрон. Поема "Мазепа" (аудіокнига повністю) Більше шукайте тут: Аудіокниги Українською