Спілкуємось виключно Українською!

Так тодішні вуличні прозвища, записали в метрики і вони стали прізвищами, різниці то ніякої, що тоді, що тепер, просто теперішні вже піп не запише.

 

Та ми хлопці зі села, то ми без церемоній, шо в вочи нам
само сі кинуло, то те й розглідаємо а навмисно ніц не підглідаємо ...
Не лазь по сінях із скинутими сподніми до колін та із кольоровим
лахом шо стирчид з дупи, то ніхто на тебе й не липне навіть воком, а так
хочеш не хочеш а такий цирк не пропустиш тай липниш їдним воком
шо б сі пореготати ...
Думаю, якшо б ти сі так перейшов у Львові по 100-метрівці від оперного
та до пам.Міцкевичу і назад, то більшість
би плескала у долоні і схвально б кричали ... !!!

...

 

Та хоч декілька прозвищ на одну людину, знаю таких що як тільки на нього не кажуть, і всі знають про кого то, але це ж не міняє суті справи.
Прозвище його прадіда, записали в метрику, і він мусить його носити, ну і нажив ще декілька своїх, При бажанні в принципі може й змінити, прадідове на своє.
І взагалі то суперечка була про закінчення слова "юк" проти "юх" , як вірно, а судячи з прізвищ, вони дійшли до нас переважно з "юк"

 

Наприклад, був собі колись запальний дядько Пантелей, тепер його правнуки мають різні прізвища, в багатьох теж характер не подарунок, западає клямка і можуть щось начудити.
От на них можуть казати Пантелеї, тобто нащадки Пантелея, іншими словами в неадекваті.

 

http://sum.in.ua/s/seljukh

 

І що?
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=селюк

 

У Львові в школі я вчився в Українському класі,
школа була вимішана ... були Українські класи
де викладали Українською для місцевих та класи для чужомовних.
Місцеві використовували термін "селюХ" а понаїхавші
чомусь казали "селюК" ... мабуть через те що літера "Х"
не типова у їхнім лексиконі ...
Тому замість "Х" вони перекривляють
як не на "Г" то принаймі на "К" точно ...

...

 

За основу в літературі взято хіба львівський діалект? Наче як все ж центральної України.
Давай побожись що вірно саме селюх а не селюк, і закінчуєм суперечку

 

"За основу в літературі взято хіба львівський діалект?
Наче як все ж центральної України."
Саме на центральну Україну 350 років впливав
московський діалект ... саме тому там на "гелму" кажуть "каска",
а на "зупу" кажуть "суп" ... це росіянизми бо перекочувало це саме
від рюзких а не від французів ... А Українською правильно буде
відповідно "шолом" і "юшка" ... а у центральній Україні ні "шолом",
ні "юшка" вже давним-давно не вживають, а на "багнет" кажуть
як їхні північно-східні сусіди - "штік" ...
Цього мабуть достатньо щоб нам примиритися без суперечки ?!

"Давай побожись ..."
У нас кажуть не "побожись" а "забігмися" ...
Та не буду ані "божитися" ані "бігмитися", бо як
людина грамотна у теології, то скажу тобі що
це великий гріх ...
"34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
35 ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого."
Від Матвія 5:34-37

Ти селюК а я селюХ - головне що ми з тобою не "дієрієвня", Друже !!!

...

 

Брехня! То центральна Україна 350 років впливала на московський діалект
Юшка в нас в значенні - бульйон, але ніяк не суп, і навіть не зупа. Курку відварили, мясо зжерли, ото що залишилось, то юшка.
Зупо-супа то коли картоплі накидано і ще всякого, крім курки.

 

Ну не знаю ... з давніх-давен в Українців
була РИБНА ЮШКА ...



проти москалячої УХІ ...



ГРИБНА ЮШКА ...



проти їхнього ГРІБНОГО СУПА ...



і так далі і тому подібне ...

"Зупо-супа то коли картоплі накидано і ще всякого, крім курки."
Е-е-е ні ... коли до мняса ще до купи накидати в один казан
усілякого смачного, то це наче КОЗАЦЬКИМ КУЛІШОМ називають ...


...

 

Юшка, це рідка частина страви, а не вся страва.
Навіть якщо ти з своєї зупи виловиш картоплю, пшоно, м'ясо, то відвар з складових все одно залишиться юшкою.
Забереш відвар, залишиш в мисці гущу, то вона вже юшкою не буде як не крути.

 

То виходить із рибою то москаляча УХА ... а якщо рибу з казана
витягнути - то це вже Українська РИБНА ЮШКА ?!
Ну ти й загнув ... яка ж РИБНА ЮШКА та й без риби ... ?!

...

 

Прозвіще - кацапізм, прізвисько, а від нього пішли прізвища.

 

Виходить, якщо в них є одне слово "уха" щоб назвати рибну страву, замість наших двох " рибна юшка" то вони нас випередили, це по перше, ну і по друге, нема нічого страшного в використанні іноземних слів, яких в нас не було, від цього мова тільки виграє. Якщо добре покопатись, то дуже багато слів , які ми вважаємо своїми, до нас занесли як не кочівники, то інші народи, які проходили через наші землі, або завойовували .

 

Ну так дійсно впливала, і не тільки в мовному питанні, але і в інших сферах.
Театр, мистецтво, кухня, культура вживання алкоголю, наукова діяльність і т.д.
Біда в тому, що і на Україну був вплив - часто не дуже позитивний.

А юшка дійсно традиційна назва, яка означає рідку страву. І співзвучні слова є і в інших слов'янських мовах.

До речі, цікавий факт, на Закарпатті рідкі страви називають - "пОливка".
Наприклад Куряча поливка з лашков - Курячий бульйон з локшиною. Ця назва є і в поляків. Думаю, вона була популярною в Україні часів Речі Посполитої, і тільки пізніше витіснена словом німецьким "зупа". Дивно, що в Закарпатті слово "зупа" не використовується взагалі, не чув ніколи.

 

Ще 30хв не пройшло, відредагуйте будьте ласкаві повідомлення, бо Роман як прочитає що зупа не наша, то образиться на німців і потрощить свої вермахтові меблі

 

Цікаво, є схожий будматеріал. Глина (жовта) і сіно\солома, перемішані і з того виліплені блоки. Називаються - валька. Не знаю наскільки то стара назва, але старі хати з того будували.
Бачив що цигани займались виробництвом вальок, і будинки в них були з такого побудовані.

 

В степу, валька, саман, чи то як моєму випадку лампач, був порятунком, інакше ні з чого було будувати. Переваги в тому що він добре терморегулює, літом прохолодно в хаті, зимою тепліше, порівняно з кам'яними будівлями, навіть з того ж ракушняку. Оштукатурену ззовні цементним розчином хату не відрізниш, це ж не колишні хати мазанки під стріхою, які кожен рік треба було підводити глиною, бо дощем посікло.
В німеччині стоять хати по150 років з саману, тільки в них ще каркас з деревини додатковий.
В нас іноді блоки не використовували. Робились каркаси з очерету, патиків, а вже їх обліплювали поступово глиною і соломою, але це гірший варіант. Коротше хто як міг так і будувався

 

Ну ця технологія дуже давня і відома. Зараз таке називають еко-дім і новітня технологія
Найстрашніше для такого матеріалу, як на мене - це волога. Якщо будівля не покрита або стіни не оброблені - волога і мороз свою справу зробить дуже швидко.

А чим блоки між собою кріпили? Я бачив лише цементну суміш, але думаю мали бути якісь давні аналоги

 

Я ще хотів такою літературою поділитися.

Це підручник\брошурка з арифметики, якою користувались на Закарпатті в 20х роках
Як на мене - все дуже зрозуміло. Бо пан Борис жалівся, що не розуміє як на Закарпатті говорять
Те як я тоді написав - це просто побутова мова, яка використовується зараз в такому чи іншому вигляді.
В книзі - можна сказати офіційна мова, якою вчили дітей в школах у період коли Закарпаття було в складі Чехословацької республіки.

 

Ото ти баламут ... Роман ніколи й не казав що "зупа" то є
наше слово ... я ж тут вже який раз тобі тлумачу що у нас
Українців зупа - то споконвічно була ЮШКА ... а ти знову за своє ... ?!

...

 

"нема нічого страшного в використанні іноземних слів,
яких в нас не було, від цього мова тільки виграє."
Ага, тільки коли іноземних слів стає вже більше ніж своїх,
то і мова і народ для якого вона рідна - ЗНИКАЮТЬ !!!

...

 

Ага, випередили ... ха-х, вони ж замість славнозвісної ПОМІДОРОВОЇ ЗУПИ
їдять гавняне ХАРЧО ...
а замість Українського КАПУСНЯКА хлєбають лаптем пісні ЩІ ... !!!



...