Бачив у дитинстві як "саман"робили:глина з соломою,вода...місив кінь,якого водили по колу у цій масі.
Я не бачив, та не завжди був кінь. Збирались люди на "толоку" і гуртом місили ногами, так бабця розповідала. Навіть виямок на вигоні(випас для худоби) ще досі є.
І душно кажемо, спекотно теж не поширене. Щодо криниці і колодязя, теж не бачимо відмінності хоча по ідеї криниця це не глибока обкладена яма для верхової води, скотину напоїти десь в степу, а колодязі в селі типу, з корбою чи журавлем. Вже й в колодязях води нема, а на криниці в нас казали "копанки"
У нас колодязь та криниця - одне те й саме, а от криничка - необкладена ямка, викопана навколо джерела. А копанка - це вже яма, маленьке штучне озерце.
Лівша кажуть, іноді дуже рідко шульга, навіть прізвище в односельця таке було. Малькутник вперше бачу
мАцьок- шлунок, живіт. сАжавка (саджавка)- штучна водойма, копанка. рубЕль- дерев'яний паль, яким притягували на фурі сіно як везли додому. пАстовень- луг, іноді заливний на якому пасуться вівці і гуси. глубІчка- яма, часто вже заповнена водою з якої колись брали глину для випалювання цегли. Вона ж - цегЕльня. більше все таки колодязь кажуть, колодязь з корбою.
