Вот они смешные.... В совке полюбляли выражение: Ты можешь меня не уважать, но уважай мои погоны (должность)!" Ладно, это гавно прокатывало, когда речь шла о поголовьи их свинарника... Но, бл..., они могут назвать хоть один аргумент, хоть одну причину, для того, чтобы их уважали за пределами из животностана...
Еще задолго до войны ездил "за поребрик" к родственникам.... Было время, было вдохновение... сварил борщ в 10 литровой кастрюле. Пригласил на посиделки. Пришли племянники от первой семьи с 3-х литровой банкой, говорят прийти не можем, мамка просила налить в банку... Нет проблем, налил. Пришли вторые - налил. Ближе к концу рабочего дня приходят дети от первых, говорят : - Скоро папка придет с работы, мамка за борщем послала... - Вы же брали (мать и два ребенка)... -. Вкусно было... Короче, пришли люди, у которых я остановился, кастрюля пустая, угостить нечем... Пришлось опять к плите становиться....
Добавлю від себе, колись дуже давно в 86-му був особисто під мохвою, ті щі досі згадую в мене пес краще харчується хоча в родичів троюрідних де зупинялися в Люберцях свій шматок землі був, при бажанні можна було обробляти і щось мати, але було але, зараз розумію чому ми різні і це не змінити. Як повернувся просто гуляв вечорами по столиці і насолоджувався тим що поруч чисто прибрано і прохожі просто ходять інші ніж там зустрічав, про однолітків і їх інтереси і вподобання взагалі речі не маю. Різни світи.
