Когда я служил, то были только Ту-16. Наш полк и соседи РЕБ. В 1989 расформировали и начали переделку капониров под Ту-95 или 142. Я уволился под сокращение.
...да, верно, попутал с ЦБП, тот был гораздо позже... З.Ы. в 17-20 км на северо-запад от Веретья стоЯл 647-й полк 40-й дивизии РВСН (по дороге на Псков) расформирован и ликвидирован в 1988-м...
Ага, среди болот и леса. Ж/д ветка ведущач в никуда, дорога. У нас два летчика клюкву собирали, блуданули, так на остатки городка среди леса и болот наткнулись. Утром пошли по дороге и опять пришли в никуда. Почти под Псковом вышли к людям.Чуть не одичали за 2-е суток.
В Израиле идет прием в армию. Заходит очень странного вида человек: два метра роста, очки минус семь (а ему надо минус 12), 42 кг веса. И ему говорят: "Лева, в какие войска вы хотите?" Он говорит: "Я бы хотел в авиацию". Один генерал говорит: "В какую авиацию? Вы очень высокий, в кабину самолета не поместитесь. И потом: вы легкий. Выпрыгнете с парашютом – вас на вражеские территории снесет. Выбирайте какой-то другой вид войск". Он говорит: "Хорошо. Тогда хочу в зенитчики". – "Почему именно в зенитчики?" – "Я не буду летать – никто не будет летать".
Призывник: - Хочу служить только в ПВО!!! - Почему в ПВО? - Я родился и 18 лет прожил рядом с аэропортом!!! Хочу служить только в ПВО!!!
Вспомнив! Двоюрідний брательник у 1985-1987 рр. служив і був артеллеристом. Д-30 тягав. Далі з його слів (як пам'ятаю): Листопад 1986 року. Відстрілялися на навчаннях нормально. Що далі тре робить? Правильно - пушку чистити. І в процессі чистки використовується ядуча хімія. Як би воно правильно використовувати у процесі чистки спеціальні рукавички... Але хто на таке звертає увагу! Руками банника тягаємо, лугом (щелочью) поливаємо, а те що на руки попаде - потім відмиємо. Заряджаючим був казах. І от приспичило йому відлити. Відійшов, довго копирсався гудзики на штанях розтьобуючи, щє довше шукав предмету у двох кальсонах... Знайшов, діло зробив і повернувся банника далі тягати... А хімія ядуча, як вже казав... І десь через 10-15 хвилин почала діяти на "ствол" казаха. Той щє з десяток хвилин м'явся і терпів, а потім не витримав і побіг його водою поливати... Виявилося запізно вже поливати... Все теє діло не те що встало у "бойове положення", а почало набрякати щє більш і приймати синюватого віддітнку... Як спасати такого "ранєтого" бійця? Теж правильно думаєте: розірвали індпакети, змочили бінти водою і як могли накрутили на "ствол" казаха та відправили уазіком до медпункту. У медпункті боєць похабцем розкрутив бінти і пред'явив лікарю "предмет". Той кинувши оком на отаку синьо-буру "картину" запитав: - Ти що з ним робив, воїн? Відповідь відправила всіх присутніх у нокаут: - ПУШКУ ЧИСТИВ!!!!
Тато розповідав. Служив в Сибіру, один знайшов гніздо,як він казав, диких бджіл. Тихенько зібрались, здиняли в ліс (частина була в лісі, км за 60 від міста найближчого), вдягли ОЗК, протигази і заходились копати. А там така дебела дірка в землі. Прокопали півметра, а нора розійшлась на десяток ходів і всьо. А вони рояться навколо, тільки чути - тук-тук-тук, а пробити не можуть. Та то і не бджоли були. А воно літо, жара, один казах відійшов в бік, віддихатись, покурити. Зняв протигаз, і тут вони його й атакували. Він з криком умчав в ліс) Спіймали, принесли в частину. Голова одна сплошна гематома, очі і так вузькі, а то взагалі не видно) Було тоді))) В мене схоже було. Визвонив під деревом щось, копаю, пролітає поряд щось, проганяю, встаю головою в рій, см. 10 над головою гніздо на гілці. Шершні чи щось таке. На карачках петляв звідти, всі рекорди по стометрівці побив)))
У липні 1980 батьки купили "дачу" - подвір'я у "нєпєрспєктивній дєрєвні". Щось садити вже запізно, тому приїхали пару раз - роздивилися, разок переночували, та наступного разу вже приїхали на "дачє" Новий рік зустрічати. До речі: я тоді перший раз з Нагану постріляв (цілий барабан!!!) - Батін товариш привіз "на пострєлять". Наступної весни поїхали города копати та ремонту робити... Хтож знав, що у сортирі типу "скворєшнік" оси собі гнізда наліпили... Батя під атаку попав першим... У найбільшу оголену площину, прям у ліве "полушаріє" нижньої частини тулуба! Я тоді вперше почув анєкдота: "Лучше пасєку купім". Хоч і не "туди" ті оси і попали! Пи.Си. Хоч і не по темі, але ті жалячі теж "бойова зброя"
Дуже подібна на 8к63 комплекс Навіть ,,горючка,, 8 г122 така сама,а от бочки з ,,кисляком,, чомусь з права? Острів-3,Острів-7, ВШМС і місцевий полк РВСН,над нами в 85-87 142 літали,морська авіація,зимою матроси часом нам дорогу чистили,двіжком авіаційним.Люта була зима з 86 на 87 ,-43 сука вночі навіть було.Я в крази ТМ-185 в солярку добавляв,щоб не замерзли,все рівно ледь їхали,навіть на ,,артиці,,
...я спєцом перевернУв ТЕ фото - щоби було, та-ги, як на плАні ... А Ви помІтили - ...мабуть "горючка" таки 8Г112 ? (фото зі останньго к.з у 151-го рп (в./ч.18376, Стрий., 44-та РД...)
Не в 85-87 там еще Ту-16 базировались (Остров-5). В 1989 расформировали, аэродром перестроили и посадили Ту-142
112 опечатка вийшла Тоді вони з іншого аєродрому літали,я 142 вперше там побачив.Над нами часто висіли.
Не впевнений щодо правдивості... Але таке могло статися! Вообчєм чув колись з вуст ветерану десь у 80 роках прошлого сторіччя: 1946 рік. Перший рік без війни. Північний Казахстан. Навчання військового округу. Преревіряючи всі сплошняком фронтовики. Перевіряюти роботу артполку прибув майор в орденських планках, який і вирішив, що перевірка буде безпосередньо під час стрільб. А щоб застати батарею на вогневих рубежах зненацька, перевдягнув всю команду перевіряючих у звичайне хб і змусив всіх, ховаючись у рівчаках, через бур'яни, попластувати до позицій батареї. Підповзли, з метрів 30 на батерею дивляться... І щось не те відразу в око кинулося - замісць упорядоченого армійський бардака, картина якась не зовсім звична: гармати всі в однакових рівчаках, бруствери однакового розміру, гармати вирівняні до сантиметру в лінійку, зарядні ящики складені біля кожної в однаковому порядку, навіть бойові розчоти стоять так, що можна вимірювати в сантиметрах відстані від бойців - все ну дуже орднунг. А далі взагалі почалося: - Visier zwei! - Höhen fünf! - Batterie.... - Feuer!!!! Майора як здуло... разом з командою перевіряючих рвонули до штабу... Німці, с.ка в Казахстані... Диверсанти б.дь! У нашу форму перевдягнулися і по нашим же гатять!!!! Вообчем повний ахтунг!!! "Всі в ружжо"! В штабі майора і перевіряючих насилу заспокоїли!!! Виявилося, що з числа радянських німців, яких під час війни заслали до Казахстану, призвали молодь до лав "нєпобідімой" , під час війни цього майже не робили, а тепер всіх неслуживших казахських німців призвали... разом з казахами, росіянами і т.п. Виявилося - цих німців то лупцюють, то лають, то відмовляються виконувати розпорядження німців-сержантів... і взагалі відношення до них погане...Вихід з положення знайшли швидко - звели казахських німців до полків і рот за нацпринципом, у т.ч. і в артиллерії.... А так як їм спілкуватися німецькою більш звично і команди вони так виконують швидше, то закрили очі на подання команд німецькою! От вийшло : "німці в місті"! Пи.Си. німецькі команди розписав за своєю уявою - може і не те командували, але команди були німецькою.... І фронтовику-майору того хватило
...байка про "голубого прапорщика": ...валялся как-то в госпитале (упоминал в теме "кто и кем служил...") ну, как с реан.хирургии в терапию перевели, так и началось: "- ПошлИ смотреть на голубого прапора!? (передвигался я на тот момент крайне вЯлг и затруднительно и идтить не мог физически)... ...но сиЯ "страшилка" запомнилась. де-то через неделю/чуть больше стали сестрички выгонЯть нас в столовку "своИм ходом" (ну, на попрАвку пошло...) ...вот иду как-то вечерком к ужину, коридор длинный с подоконниками (за которые периодами хватаюсь рукой). Сумерки (октябрь), но свет в коридоре еще не включен. ... и тут !!! ...слева, из крайней палаты выхОдит... (Да, вы угадали - ОН, "голубой прапор")... Ну, так все каг-бэ "в предЕлах" - тапки, халат (синий), штаны (тож - синие) ... но када я поднял глаза, ейбогу, чуть не вЫпал... (а падать на паркет после полостных операций не фен-шуй...) ... Морда - ВСЯ синяя, даже белки глаз и те - синие... (...да и неожиданно все как-то - знэнацька, вобщем...) Жрать перехотелось, поковылял я обрАтно в палату. ...поскольку глаза мои бЫли все еще удивленЫ, все без вопросов пОняли, с кем я встЕтился в калидорчике... ...и тяжелоболЯщие срочнослужащие рассказали мне историю Этого оттенка... ... Короче - прАпорова семья жилА в доме, а у дома был гараж, а в гараже - пОлочка, а на полочке - хлам гаражный, а за хламом - заначка в виде пол-бутылки водки... Этот субъект наловчИлся заходить в гараж и ковтАть из занАчки НАЮЩУПЬ, т.е. не включая свет... (просто, так зашел в дверь, три шага вперед, прАвая рука от плечА - до отказа в сторону, и - опа-на: там бутылочка.. Вынул, отпИл скока нужно, и назад постАвил (не сходя с местА)... ...незадачка случИлась когдА он принес со службы бутылку СИНЕГО ОРГАНИЧЕСКОГО ПИГМЕНТА... (...которого он и тЯпнул тем-же вечером, вместо водки...) ...от така була історія... З.Ы. ... не увсе ищо: У него ("голубого прапора") со здоровьем ничего такого не произошло, но появляться на службе в таком виде !!!??? (короче - его в госпиталь). З.Ы. З.Ы. ...и опять не конец истории : я провалялся около 2-х месяцев, он поступил немного рАньше. Меня выписывали, а он еще оставался... ...дела его были тоже неплохо - цвет стАл светло-голубой... (...а жену его еще из "дУрки" не вЫпустили - она пЕрвая его увидела, сразу после "приёма". ну и загремела на дурку...) от теперь - финиш...
не знаю. тогда в армии появИлось МНОЖЕСТВО странных красителей/концентрированных пигментов (особенно - водорастворимых)
Я же чего спросил ..?. Помню кадров одних , что глушили в конце 80-х жидкость для разжигания примусов , синего цвета ... Там 10% керосина , и остальное, вроде как спирт ... В хозмагах продавалось - плоды виртуозной политики горбатого ... Так вот , те кренделя оставались после выпитого , вполне бледнолицыми
В городке где я служил, работал завод который выпускал зелёный пигмент. В городе всё было покрашено в зелёный цвет, - заборы, здания, машины - вобщем абсолютно всё! Зимой даже снег зелёный падал... Зато траву красить ненужно было! В соседнем городке работал титано-магниевый комбинат Вилки, ложки, ножи, болты, водопроводные трубы, лопаты, вилы, грабли - всё было титановым Больше всего мне нравились титановые подковки на сапоги
спиртосодержащие жидкости (которые НЕ рекомендуется употреблять внутрь) крАсятся слабым медным купоросом. денатурат, к примеру... (в пересчета на объем тела человека - это МИЗЕР (по сравнению с действием купороса, например, на печень)...
Как то попал я в армейский госпиталь, что то, типа кож вен диспансера, при гражданской больнице в г. Ереване,ну это дело десятое. Привозят к нам в соседнюю палату солдатика, даже уже и не помню с какой части,по моему, с Арташатского погран отряда. Длинный и худой,под 2 метра ростом, Арнольдом звали.Кожа у него была красная ,как у индейца,такое погоняло к нему прилипла ровно на 4дня,потом он стал за одну ночь, фиолетового-пупурнрго цвета, начали его звать фиолетовым,а через неделю он начал облазить как удав и погоняло, сменилось на Удав !Оказывается он в каптёрке перепутал бутылку с ситром и стеклоочистителем ,,быстрый,,Его потом долго особист стощал,хотел прищить распитие спиртных напитков,пока сам нач.отряда не заступился и отшил этого пиндоса.Так за короткое время, Арни сменил три поганялова.Дальнейшую судьбу его, не знаю.
У нас боец-срочник на "Урале" подрихтовал по ширине бампера "Урала" кормовую часть Мерседеса SL 320. Мерс - на французских номерах и с французами в середине. Боец до дембеля служил с позывным "Француз". ДТП произошло по вине французов: колонна проходила перекрёсток на львовской объездной, колонна начала проходить на зелёный, когда оставалось пройти 2 машинам, колонну начал обгонять Мерс, пересекая при этом двойную сплошную. Французы увидели красный свет, резко нырнули в свою полосу, оказавшись перед нашим "Уралом", и резко затормозили, раздался характерный скрежет и хруст.
И, в дополнение к предыдущему посту, вишенка на тортик. Комбат ребят, которые шли колонной, находился в ППД. Мы с ним как раз обсуждали некоторые вопросы. Звонит ему ротный и докладывает о случившемся. Первые вопросы комбата: жертвы есть? обстоятельства аварии? кто в мерсе? Услышав, что в "мерсе" ехали французы, попросил дать им телефон и на чистейшем французском (он его не запускал ещё со школы, не один раз был в длительных командировках во Франции) поинтересовался у иностранных гостей их самочувствием, объяснил, что они не правы, спросил вызвали ли представителя из консульства и полицию. Хлопцы говорят, что у французов были глаза, как блюдца.
