Бограч. Гуцульський рецепт.

Нагадаю

Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.
- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». -
-Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч..
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?(чути звук удару у вухо)
- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш?
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?(чути звук удару у друге вухо)
- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво??? (чути черговий удар у вухо)… (С)

 

Я перший раз як варив "бограч" з чого було, то з закарпатчиками стрітився,от вони мені і сказали, що на ранок ложка в бограчеви має "стояти".(типу такий наваристий має бути).
Я як зварив то прицмокували довго ,казали що не вірять що я перший раз варю.
Від тоді холера ,він мені такий не виходив.

 

Якось так, тут було по феншую,4 види м'яса,та трохи за гострий вийшов.

 

Что б турки не отняли? Кто в теме, тот понял...

 

Ну і ще фото

 

С чипетками?

 

Ні
То так картопля і кусочки дрібного м'яса

 

Похоже по фото просто, я с чипетками люблю...

 

Я ще не пробував ,такий варити.
Може на днях спробую,то фото закину сюди.

 

Я роблю з чипітке. Але роблю рідко, нажаль. В мене процес займає від 5 годин.

 

Зато я уверен результат того стоит, и Вам не жаль потом потраченного времени!

 

Так. Друзів за вуха не відтягнеш.

 

Отож. Я и сам бограч не часто готовлю последнее время - жена ругается... Потому что потом хомячит его как с голодного края, и плачет над какими-то набранными килограммами... Плачет, ругается, но хомячит.

 

Доброго здоров'я, знову на ніч глядючи тема смачна то файна справа є, але сам не робив, завжди пригощали і завжди смачно.

 

Маю сказати: бограч це зло, попри нього іде дуже багато горілки. Коли збираємось на фазенді і варимо бограч, то ранком дивуємось звідки так багато пустої тари, но голова ніколи неболить.

 

Рецепт боґрача (левеша) сягає в давнину, коли угорські кочові племена, а пізніше пастухи в польових умовах на вогні готували цей вид їжі.
Історично так склалося, що в українській мові, а також серед слов'янського населення Закарпаття боґрачем називають першу страву угорської національної кухні. Хоча правильним поняттям до слова «боґрач» буде «казан». Казан, в якому готуються різні страви, від перших страв або левешів до різноманітних видів гуляшу (не плутати левеш з гуляш; перше — це перша страва, суп; друге — це частина других страв, м'ясна підливка, інколи окрема страва), який потім ставиться на стіл, угорці називають «боґрач». Виводять давньотюркське походження слова; в сучасній угорській мові з боґрачем пов'язують турецьке «bakraç» — ківш.

 

Треба спробувати вже чекаю вільної хвилинки казан і дрова є.

 

Букву в пропустил
Казан i в дрова

 

В мене такий склад:
• копчене сало (або шпондер) – 150 г
• яловичина – 0,5 кг
• телятина – 0,5 кг
• свинина – 0,5 кг
• копчені реберця – 250 г
• пікниця (або копчена дом. ковбаса) – 200 г
• теляча або свинна голяшка – 0,7-1 кг
• цибуля ріпчаста – 300 г
• паприка (червона, мелена) – 3 ст. ложки
• картопля – 1 кг
• морква – 250 г
• перець (солодкий: зелений, червоний)
• помідори свіжі – 150 г
• часник, кмин, спеції, зелень кропу (петрушки)
• угорьські приправи до бограчу
• перець чилі
• червоне вино (напівсухе) – 150 г
Для «чипетке» (щипане тісто):
• мука – 300 г
• яйце
• сіль

 

Ниче се рецепт. Меня б тоже за уши не оттащили, всякие солянки просто плачут в углу от зависти...

 

То Вы не знаете как я солянку делаю.

 

Та могу представить... Сам с солянкой беспределил, но решил что скромнее надо быть. Солянку тоже люблю, но бограч почему-то ближе до души...

 

В дрова трошкі пізніше спочатку треба приготувати, а от потім, коли буде на столі все готове можна і в хлам то як піде оковита, і да від компанії ще залежить .