Будучи раньше на Средиземном море: Хорватия,Словения впервые попробовал такое мясо.Оооччеенньь вкусно. Отрезаешь прозрачный пласт мяска и он тает на языке
У нас в гаражах мужики купили ногу поросенка и сделали хамон. Пол года ее мутузили... Таскали из подвала в тенек на проветривание. Вроде как получилось, но запах был, как от не стираных носков одного из 1.5 землекопов.
"Жёлтая пресса" не место для розовых соплей,только хардрок.папараци форева,жареные факты.печатался я недолго в донецкой газете,еб@ныйстыд
Начитавшись без часу полночь про белковую пищу, подкинул в камин сьірьіх дров, и пошел стушил себе в вине ведро куриньіх сердец.
Вчера шли с работы и с ресторации вышло тело и не справившись с силой тяжести,пропетляло 3 ступеньки и упало на землю на спину,наши парни бросились подымать...даму,а она в говно,но смогла сказать спасибо.потом на кухне вечером были дебаты,чем она укушалась: водочкой или всё-таки план,уж больно вид у нее был убитый.в том месте уже пару раз конопельный штын стоял на всю улицу
Камрады,кто в курсе как отписаться от подписки на продавцов?,а то у меня по 200 уведомлений с Райба в день приходит от тем я уже отписался,а от продавцов нет
Ось таке надибав в мордокнизі ... ось тількі незрозуміло на якій мові вони спілкувалися ... та то таке ... Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць: – Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених. – Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення. Італієць усміхнувся і тихо промовив: – Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі. Українець довго думав і нарешті промовив: – Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери? – Ні. ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць. – На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця. – Нехай буде П, – сказав той. – Добре. Оповідання буде називатися "Перший поцілунок" Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: -Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте. Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли. …Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати! В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу. Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. – Ну а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру С! – Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на С. Якщо Ваша ласка, прошу послухати. САМІТНИЙ САД Сонно сипляться сніжинки, Струмінь стомлено сичить. Стихли струни, стихли співи, Срібні співи серенад Сріблом стеляться сніжинки Спить самітній сонний сад… Сипле, стелить сад самітній Сірий смуток – срібний сніг, Сумно стогне сонний струмінь Серце слуха скорбний сміх Серед саду страх сіріє. Сад солодкий спокій снить. – Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць. Потім усі замовкли. Говорити не було потреби. Панас Столярчук, професор («Українська думка», Лондон) .
Вспомнил древнее немного похожее,на москальской-"однажды обходя Онежское озеро отец Онуфрий обнаружил обнаженную Ольгу....."и т.д.Было и шото поумнее и подлиннее,но забылось.Еще существуют акростихи,но они есть на многих языках.Кто забыл-это когда начальные буквы каждой строчки составляют фразу или слово.
У нас сегодня сходняк , День рожденья группы - два года как мы объединились единомышленники , любители ХО и миллитари ...
Мы тоже хотели объединиться,но так как всем пофиг...никто не пришел мужик стоит на улице, в руках плакат — "Мне все пофигу". Подходит Журналист, хочет взять интервью. — Скажите, вот вам абсолютно все пофигу? — Да. — И жена пофигу? — И жена. — И дети пофигу? — И дети. — И зарплата? Мужик изрядно подумав: — Не, зарплата не пофигу... Журналист обрадовано: — Вот видите, не все вам пофигу! А че же на плакате тогда написано, что вам все пофигу?! — А мне пофигу, что там написано.
Пан розумиется: пол смены в постельке- красота.сейчас в центр попхнем. "Езденка" минимально на 32 крона( 1.5 часа проезда) До Карлового моста и Орлоя оказывается 10 км
Привет всем. Шо , думали, шо спетляли в Чехию и всё? Не ну видали? От подписки он хочет отказаться. Продавцы т.тоже кушать хотят, устройтесь на вторуюю работу , если не хватает, чего они должны страдать?
Та понятно шо я, тут без вариантов. Лесной бальзам зелёный, тархун и тормозная жидкость есть, что вспомнил на вскидку. Учитывая место работы то наверно от последней голова болит, производитель гад в неё шото мешает похоже. Я б не пил.