Возрастная психология. Музон.

Пластика тіла вражаюча...

 

Упс, я не спеціально... Frau musiksturm)))

 

Це вже спеціально... Раптом гості приїдуть...
А раби немвміют шпрехати, ой встидно буде
Для пурєдних газдів, бис ти мали як їх навчити.

 

І все таки, що не кажіть, наш гімн прекрасний, довершений та найкращий!!!

 

F

 

Кстати, оказалось, что блюзмэн Гэри Мур в молодости рубил хэвиметал и шред, я удивился даже))

 

Молодість сама по суті є агресивною через надлишок тотестерону..., )))
А зрілість є більш виваженою та спокійнішою...
Тому шикарний блюз це саме то...)))
Однак ніщо не заваджає деколи педальнути по дісторшину
За всіх не кажу, лиш про себе))

 

Насчёт биологии - правда, насчёт музыки - трудно согласиться. Примером есть масса коллективов, которые начинали легко, и с возрастом становились тяжелее и мрачнее. Зрелость сурова Вспомним все классические банды эпохи расцвета хэвиметала 80х - почти все отчётливо забруталили свой звук со временем. Припомните, как утяжелило того-же Элиса Купера? Особо когда он начал тусить с Робом Зомби))

А Dio? Та даже Роллинги в 90х играли куда суровей, чем начинали.

Мои любимые Testament начинали с приятно-культурного трэша в юности, а сейчас - толстые бородатые звери просто
Металлика?

Из второй волны самых знаменитых навскидку - Ministry, Pantera (один из ярчайших примеров, начинали с глэмовой попсы), Dream Theater стали брутальней, чем в начале карьеры. Та просто послушайте даже Депеш Мод, песенку из 1987го, а потом песенку из 1997.

Тысячи их....

 

Не зачинай, камерад, ми ж не сперечаємось...)))
Кожному своє.
От наприклад пре мене від таких сейшенів...

Зібрались хлопці і вдусили шикарну річ!!!
А воно тепер бац і вже історія...((

 

А ось вам...

 

Шкільні роки...)))
Скот з волинкою)))

 

Я и не спорю) Твои слова навеяли забавную мысль, и всё))

Навеяло. Жизненный штука))

Спойлер: Текст

The Man Who Couldn't Cry


There once was a man who just couldn't cry
He hadn't cried for years and for years
Napalmed babies and the movie love story
For instance, could not produce tears

As a child he had cried as all children will
Then at some point his tear ducts ran dry
He grew to be a man, the feces hit the fan
Things got bad, but he couldn't cry

His dog was run over, his wife up and left him
And after that he got sacked from his job
Lost his arm in the war, was laughed at by a whore
Ah, but sill not a sniffle or sob

His novel was refused, his movie was panned
And his big Broadway show was a flop
He got sent off to jail; you guessed it, no bail
Oh, but still not a dribble or drop

In jail he was beaten, bullied and buggered
And made to make license plates
Water and bread was all he was fed
But not once did a tear stain his face

Doctors were called in, scientists, too
Theologians were last and practically least
They all agreed sure enough; this was sure no cream puff
But in fact an insensitive beast

He was removed from jail and placed in a place
For the insensitive and the insane
He played lots of chess and made lots of friends
And he wept every time it would rain

Once it rained forty days and it rained forty nights
And he cried and he cried and he cried and he cried
On the forty-first day, he passed away
He just dehydrated and died

Well, he went up to heaven, located his dog
Not only that, but he rejoined his arm
Down below, all the critics, they took it all back
Cancer robbed the whore of her charm

[Outro]
His ex-wife died of stretch marks, his ex-employer went broke
The theologians were finally found out
Right down to the ground, that old jail house burned down
The earth suffered perpetual drought

 

Lemmy унікальний...був.
rip

 

я так його не зрозумів, як не старався - в мене була платівка "Bomber" (подарунок) та касета з "1916" - не зайшло, піздніше декілька разів ще підходив - не зайшло... останнього року також прослухав його Aftershock та щось з ранього накшталт Orgasmatron - знов не зайшло

тоді я й вгамувався - не моє так й не моє
але звісно поважаю його як людину

 

Мені не всі його речі заходять також.
Він просто дуже різний, інколи навіть кумедний...був.
Неординарна людина, однозначно, пішла...
Ace of Sprades його не єдиний хіт.
В нього дуже експресивна манера гри на басі.. швидкий ритм
Швидкісга технічна гра і голосний звук, це ж далеко ще не все для того щоб річ стада хітом.

Баллад в нього мало, однак ті що є доволі сильні.
Це саме той випадок, коли група практично однієї людини.
До речі на його концертах з ним часто грав його син... Нормальну двіжували з татом)))

 

Пятничная:

 

Чудова команда!!
Камерад, дяка!
Ви зробили мені ранок...
Я давно вже їх не слухав...

 

В них класним, є саме те що кожен сам по собі вже на той час був або зіркою, або іконою, або легендою... І кожен вносив у загальну справу щось лише притаманне йому... А на загал, що не пісня, то бомба!!

 

Вечные Чейнсы

 

Вічний пузантос & the Morrowinds