Вітаю. Був на копі, комарі бомки задовбують, знайшов держака Мосінки хтось питався в лічці, але немав і видалив. Колись продавав пару штук.
ну в мене б посиділа без оплати потрібних їй послуг та впроголодь то хоч і затаїла б злобу але б робила мовчки.
З місця літнього тобору РККА 41 р. Зажим моськи для треніровок. разборка пристрєлка. Похожі находив там же на СВТ.
Кілька років тому, ще до війни, знаходив таку на мусорці в таборі кав. дивізії РККА по літу 41, вже була війна і вона там формувалася. Серед консервних бляшанок, підков, гнутих мосінськи обойм, скла та іншої жбоні. Тоді не зрозумів, шо воно таке і віддав там же камраду. Але і не шкодую В нас на вокзал привозили людей і коней, на площі біля театру формували ескадрони і відправляли доформування і навчання в табір в той ліс. А з того табору вони пішли на Правобережжя, де їх розкатали в першому ж бою.
Мене вчили їх потрібно охороняти: Жуки-олени встречаются преимущественно редко и локально. Ареал вида сокращается, в связи с чем он занесён в охранные документы и Красные книги многих стран Европы, включая Украину[8], Российскую Федерацию, Казахстан[9] и Белоруссию[10], также с 1982 года жук-олень занесён во второе приложение Бернской конвенции[1].
Ну! То треба. Я їх і охороняю по можливості. Цього сфоткав і він пішов де хотів, а колись дітей зловив на гарячому і дав їм триндюлей вербально. Хоча, не певен, що то мало якусь дію...
у нас вже давненько вивели з під охорони, перестали прискати отрутою ліси, посадки і т.ін. , все що не поля. У мене їх навалом в сезон. От бражників мало.
Он про цю розповідав https://rkkawwii.ru/division/34kdf1 Маю неопубліковані спогади, по них і визначив місце, де був табір.
Вітання велмишаноаному паньству!День так собі,-до часу дня на праці був,потім з донькою шашлик зробили... А ще аварія сталась на днях-дощі залили бусяче гніздо і воно впало з половини,одне чорногузиня осталось на місці,два впали,одне вбилось,а одне тепер дід Толік знов буде годувать...ловмио карасі,жаби,ящірки... Преданий птах,любить тих хто годує,-надіюсь виросте,в діда Толі опит є їх вирощувать Сидить на даху нужника шоб собаки не дістади... А великий вже як домашній гиндик,але на ліктях пока стоїть
їх багато різних, самий великий у нас "мертва голова" , якщо потримати в ладонях дуже швидко звикають (фіг проженеш), всі люблять мед, аж пищать як їдять але перший раз треба самому обережно розправити хоботок і макнути його в мед, може то в мене тільки так з ними на довірі, не знаю