Так то напарник накопнув, мені нема коли їздити на коп. Буде в мене я спрошу. Булоб моє, віддавби за%)))
З шабатом, православні! Тільки згадав, що субота, із цими переносами та робочими днями, весь квартал з ритму збивається. Ось вам шабатня:
Кільце астронома, чи астролога, 16 сторіччя. Розкладаеться у астрологічну сферу. Як розумію - знайдено десь нещодавно Ня?
та от пропав десь наш дохтір алколоід) а з ним і наш улюбленний морфін))) Зашабатився всім! день як день! то пісяло то не пісяло! але все одне зварив чергову ( вже 6-ту фіртку) та накрутив металошифера)) тепер як у тієї лисиці, купа входів та купа вихідів)) фіг хто підкараулить)))) ПС: хто там учора збирався на скляну диверсію - відгукніться! справа та незакінчена))) ми вже на позиціі))) прихопить хтось міномньот) на всяк пожежний)
Доброго, спати ще зарано, ліпістрічество поки ще є небо чисте і місяць видно. Гриби в садочку зустрічаються, но їсти не резикую і випробувати нема на кому Гарного всім вечора.
Як ото, в лікарні. Бабцю, та ви ж тиждень тому були в нас, тоді грибів поїли, а зараз що? - Я їх доїла...
це добре як добавка є ))) відразу згадав як рочки три тому, заперлись в одне село доброму дядькові красату зробити, як пошабашили, поставили кулешику, пішли на річку кагасів насмикати, пішов невеличкий дощ. .. покидали вудки та пошагали у беседку! по тарілочці, і ще, господар каже, зараз по чарочці - ну Ок. короче , той дядько невстигав потім у льох по добавкки бігати! нажерлись добре! ну ми того! попхали додому! степом! ледве розпрощались! і Упісюрили!
ото був перший та останній раз як погодились після праці хильнути))) Зелений нас так тягав , хз як додому трапили) а дядькові то пофіг його багатсько))) він і діжку подужає)))
Доброго вечора паньство. Щось арбайтен так вимучував , що не було сил ні кнопати ні писати. Зараз трохи попустило. Освоюю для себе новий вид "мистецтва" художнє травлення по металах. Думав то дюже просто, але виникає багато ньюансів. Почав з простого, двохрівневе травлення кухонного ножа. Якщо встигну, то може сьогодні викладу світлини.
Років скільки тому, до війни ще, поїхали ми з камрадом до ще одного камрада на дачу теж на рибалку. Він ще щось казав жінка хвора, а в переддень дзвоне, їдьте) А там всьо класно, кроків за 50 Дніпро, там альтанка в нього на березі... Ми ж з собою взяли, ясно, ввечері як сіли в тій альтанці, ковтнули своє, а потім в буквальному сенсі вижрали все, що в нього було в барі, вчотирьох-я,камрад,господар і його дружина) Бренді, ром, знов бренді, уіскі, під ранок якась херотень, ракія чи чача... Година 7 чи 8 ранку порозходились спати))) Вудки так і не розчехляли) Згадуємо зараз інколи, регочемо)