Будні і побут копаря

Знач тільки знімати на лопату-дві верх, мені от ліньки, в мене правда була не землянка а мабуть саман і лягла зверху бо кирпичу мало а все глибоченько, залізяччя вибираєш, знов сигнали проступають але зараз малого зі мною нема то ну його нафіг ті монети.

 

дай Біг, Бандьори! нарешті по виборах,святах.(бульбах та інших) справах.можна було б й покопать,дак дощі.хоч і вони також потрібні.

 

Поїхали

 

Станцiя метро Лiвобережна.

 

осьо трохи з копа , ще частина кисне ...

 

Вона Скоро знов її побачу. Аби не справи, то і носа б з хати не показував)

 

Ця довгобудова з мого дитинства. Скільки себе пам'ятаю вона незакінченою і стоїть.
Скоро мої внуки там гратися будуть, як я босоногим пацанчиком..

 

Теж про будівлю тільки що розповіли) Так само бігали по ній)Дивлюсь в її бік, вибачайте, фронтальна камера на телефоні така собі) Досьорбаю каву і додому)
Hej, tam gdzieś znad czarnej wody,
Wsiada na koń kozak młody,
Czule żegna się z dziewczyną,
Jeszcze czulej z Ukrainą.
CHÓR:
Hej, hej, hej sokoły,
Omijajcie góry, lasy, doły,
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy skowroneczku.
Hej, hej, hej sokoły,
Omijajcie góry, lasy, doły,
Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
Mój stepowy dzwoń, dzwoń, dzwoń.
Wiele dziewcząt jest na świecie, Lecz najwięcej w Ukrainie.
Tam me serce pozostało
Przy kochanej mej dziewczynie.
CHÓR
Żal, żal za dziewczyną,
Za zieloną Ukrainą,
Żal, żal serce płacze,
Już jej więcej nie zobaczę.
CHÓR
Wina, wina, wina dajcie,
A jak umrę pochowajcie
Na zielonej Ukrainie,
Przy kochanej mej dziewczynie.
CHÓR

 

Запитання,мо хто в курсах чи є в вільному доступі списки комсомольців на час розвалу сесесеру,потрібно одного товаріща вивести на чисту воду

 

Доречі,ця пісня.. Позаминулого року,здається, в Франеку, так і не дала поспати. Мені на варту треба було з 12, думаю, подрімаю годинку. Ага... Намет крайній був від багаття, а там були ще поляки-реконструктори... Хто кого переспіва) Разів 10,певно, ті соколи... Одним словом, здав варту і пробухав там до світанку майже. Українці виявились стійкішими, поляки злились посеред ночі.

 

Сумлєваюсь однака, тоді компів не було а хто б тепер списки забивав в них.

 

Є варіант, Вам який регіон? Можна в приват.

 

Це можливо, тільки не факт, що буде доступ.Наприклад, по Чернігівщині-зеро. Можна при бажанні пробити по архівах підприємств чи іншим побіжним.

 

Ляксандрія

 

тю...так вважай всі хто був в віці 15 і старше (не памятаю до скількох) були в комсомолі ...приймали то всіх поголовно ...
я точно знаю що мій комсомольський квиток в 1991р армії продав замполіт на Арбаті ..тоді був попит на них в інтуристів... 15 зелених давали ... я сам хотів продати, та замполіт виявився спритнішим - сказав що загубились всі дембельські квиточки

 

ото нєнада , я комсомольцем не був як і партєйним ...

 

А я не був в комсомолі,бо в школі був трохи разгільдяєм,тай сварився постійно з комсоргшою,в ту нами незаймались бо в них було дофіга птушників,в армії поки катався по відрядженнях то воно і розвалилось

 

О то нас вже двоє,то що піднімаємо прапор

 

Небезпечне місце...

 

А воно,доречі,цікаво. Наприклад, в нас в 68,здається, був бунт. Мусора забрали хлопця і забили до смерті у відділку. Похоронна процесія, яка проходила мимо відділку, вилилась у розгром відділку і виловлювання ментів по місту. Тиждень мусорів не було видно. За це сіло кількадесят людей. А інформації про це не знайдеш)
Або в 60-ті ж був бунт в нашій буцигарні, батько розказував, що бігав дивитись, що було перекрито кілька вулиць, що ті зеки сиділи на дахах і кидались цеглою. Так було пару днів. А потім, казали, в колонію перед світанком увійшло кілька колон ВВ і потім все стало тихо. Про це теж інформації нема. А чого никати? Тим більше зараз. Було і було...

 

Це як в мене... Щось жовтенят не пригадаю, мо' взагалі не було, готували в піонери, потім без якоїсь перерви в козачата, а потім взагалі забили на всьо)))

 

в 91 -му коли гчкп було по строгих і особих зігнали зеків на лінду вв тільки в формі без оп.знаків.

В Черкаську теж в місті бунт був даж стріляли але комуняки все присікали.

 

В нас то було в 60-ті, тато малим був, жив недалеко, бігав дивитись. Розпоаіда, що зекі залазили на дах будівель колонії і кидались цеглою, аж долітала до протилежної сторони вулиці. Потім зявились вв-ешники, за кілька годин, перекрили вулиці постами. А потім, сам не бачив, розповідали люди, тільки сіріти почало, накопичилось в колонах багато солдатів, всі враз рушили через декілька входів всередину, кілька пострілів і все, вдень оцеплення зняли.

 

Біда якась, камради архівні, коли чують про Александрію, починають видаляти мене з друзів... Так що на мене не розраховуйте...Містика... Так я скоро і те, що самому цікаво, не дізнаюсь.

 

И так бывает...