а чого ж не можу? можу! у одна тисяча девятсот сімдесят девятому році той пих та ор добряче гепнвся бо літаки як відомо важчи за повітря. отакоєот
діду ми вже розібрали що то неправільний паровоз. отже він повинентягати вагончики щоб розважити туристів
Я ж попереджав Я сьогодні уникнув цього способу катування шляхом переходу у категорію нерухомості (диванінгової). Ото тепер покараний переводом на підножний корм. Бгггг. Налякала їжака голою дупою (добре що моя не вміє в ум чєсть і совєвсть шизфренію перекидатись, як в пана Художника, та туточки читати й кнопати)
Вітаю паньство. Зраненька мусив їхать до Станіславова, помогти щось зробити сину. тільки вернувся. На дворі -4 паде сніжок. В Станіславові ніхто сніг не хоче прокидати. Машини, люди з нього зробили кашу. Таки подорож троха вимучила, і дома вже не хочеться щось робити. Буду зараз пить кохфею і читать новини.
У магазині: Покупець: — Це генномодифікована морква? Продавець: — Ні, а чому ви запитуєте? Морква: — Так, а чому ви запитуєте? — Ти щось зле виглядаєш зрання! — Бігав. Багато бігав. А потім — секс. — Такі догнав, чи навпаки?
Чищене. Бо Пйотр Олексійович сьогодні ходив у нарід. І пішки йшов з вокзалу до військової частини. Якби посковзнувся, то чистили б тих, хто не почистив.
Як обіцяв зранку, заміщаю маленький репортаж із сьгоднішньго мото-байзля. Усе почалося із не ляда здивування бо зникло будівля у котрій в зимку отой байзель був розміщенний Ну а потім усе з"ясувалося, знайшов де відбувалося головне дійство - тож і репортаж до вашої уваги та осуду заміщую! Це був вступ, а тепер переходимо до седна!
Брежнєвський совок. Вмикає чоловік телевізор — а там Брежнєв виступає. Він “клац” на інший канал — знову Брежнєв, на третій — теж. Клацає у відчаї на останній, тоді четвертий канал — а там сидить кегебіст у формі й так жорстко каже в обличчя: “Я тобі, падло, поклацаю!”
підзадовбався вже воду до розширювача тягати. тілько в такий спосіб вдалось подолати повітряну подушку. але ще треба разів мать зотри вскочити на горище
