Всім смашного і бобраніч, завтра сосрання за баранку , попросили порулить. Як кому буде тєжко, то висилайте мені гроши
Це капэць . Хлiб з вечерею зжер. До генделя 10 кiльомэтрiв. Мнэсо у маразiлцi. I от шо тепер га ???? Макарвони з цукром варить чи шо ??? Як на оце всэ дивиться та не вдавиться ???
Ето да, тут митець як про мене прямо писав. Я дiйсно люблю щоб по-людськи було i ще щоб гарно. Бува збирешся з хлопцями, а вони накидають оте все в кульках на стiл-ну куди воно годиться, я етого не люблю. Взяв на тарiлочку огiрки, помiдорчик, редис гарно порiзав, скомпонував, листочком кропу чи петрушки прикрасив-о уже вид якийсь. Цибулину порубав, туди зеленi, капку оцту, капку цукру-ось вам i нехитрий салатик пiд мнэсо. Колбаску з сальцьом тоненько порiзав, на тарiлочку по колу виклав, по центру якусь маслину, чи мочене яблучко i кумпанiя аж ухкаэ. I нiхто в життi мене не перекона, що отi cушi, пiци гарнiшi та смачнiшi. Ось так)
ну що панство хто підтримає мене та перехиле зі мною чарку. бо щось така туга навалилась що і словами не передати
Та шож таке га ??? Погоджуся якщо тiльки одну 50гр. i фсьо, спати . Зранком маэ буть новий день та життя .
Пан Художник он кращі чоботи щей люфтвафе https://reibert.info/threads/choboti-lotni-na-drugu-svitovu-vijnu.1040527/#post-11428197 тож кидайте кисіль та стукайте в лічку.
так то воно так от тілько коли? нещодавно був в друзів коли скайпа лікував то сиділи розмовляли а мене жінка друга та і питає а ти хату втеплювати будеш? кажу буду, а вікна міняти? буду. а те робити. кажу теж буду. а вона тоді і питає а жити ти коли будеш? я отетерів троха та і кажу незнаю. колись потім. отакоєот. тож жити треба зараз незважаючи на усі проблеми, хоч трохи жити. тож і прикладаюсь до плєшки за двадцять років вдруге
та отож новий день. вдень воно якось легше а от як ніч настає то взагалі капець. а саме погане що нема зараз чим голову загрузити щоб думки різні не лізли
пане @corbie а чи нема в вас якогось сайту поколупати щоб відовліктись. можу і безкоштовно те робити аби тілько зайнятим бути
очі вже не ті щоб читати а з монітора не те читання. а окуляри ніяк не дійду до лікаря щоб виписав бо там курва черги зі скажених пенсійонерів а це не по моїм нервам зараз
......Кожен із нас має своє уявлення про цивілізаційні блага, побутовий уклад, місце та роль індивіда в соціумі, міжособистісні стосунки. Хтось обходиться «хлібом насущним», смиренно пливучи за течією, хтось береться коригувати Божий задум: сам собі виставляє планки й намагається взяти щоразу нову висоту. Але кожна людина точно знає, із якого набору складається поняття її особистого щастя, тож будь-що прагне зібрати докупи фрагменти того хитромудрого ........ Таки бобраніч.