УПА і РККА

Цікава стаття в УТ.
http://ut.net.ua/art/168/0/3576/
На фото боївка УПА (а скоріше боївка СБ ОУН) розмовляє із полоненим червоноармійцем.

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

В принципі я маю і серед спогадів своїх знайомих пару таких історій, коли або УПА відпускало червоноармійців, які не становили загрози, або коли червоноарміці під час облав "не бачили" упівців.
Але це просто цікаві випадки, яких на війні вистачало. Особливих тендецій тут не може бути, окрім того, що червоноармійців намагалися не долучати до операцій проти УПА, після того, як побачили, що вони не дуже то й воліють воювати проти повстанців і що УПА почало розповсюджувати свою пропаганду серед них. Використовували їх як допоміжні підзрозділи під час прведення блокад великих територій.
Випадки в статті більш характерні для періоду проходу фронту, та трохи після цього. Коли ще не почався взаємний террор.

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

Думаю, не редкость также и факты взаимопонимания немецко-фашистских солдат и наших.... Всякое бывает, а война была массовая, и 4 года аж длилась.

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

Цей документ офіційно це підтверджує

http://www.obd-memorial.ru/221/Memorial/TV/006/38692-0000001-0028/00000065.JPG

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

вказівки стосовно відношення до РСЧА...

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

Ну, на території України війна почалася не в 1941, так що трохи довше. Але взагалі так, факти порозуміння між радянськими солдатами та "німецькою" стороною (в лапках, бо там і румуни і італійці і хто завгодно були) були. Хоча є й різниця. Порозуміння між радянськими та "німецькими" солдатами були на ґрунті нормальних людських якостей солдатів. У випадку УПА та РККА до цього додавалося ще декілька: спільна етнічно-мовна належність - себто українці-червоноармійці, неприязнь окремих червоноармійців до Радянської влади, та нелюбов до НКВС.

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

Самогонка!

 

Re: Війна і мир (про факти порозумінь між бійцями УПА та РККА)

в спогадах зустрічав випадок, коли на Великдень 1945 р. на фронті під Фельдбахом дивізійники і солдати РСЧА обмінялись "пакунками" - шинка, крашанки, алкоголь, цигарки... також ті, що потрапили в радянський полон під Бродами згадують людське ставлення від офіцерів-українців, хоча були всякі випадки...

ну, при столі якось душевніше можна розмову вести...
десь були ще вказівки, щоб господарі частували солдат РСЧА горілкою і зводили розмови в сторону УПА - тільки-от не можу згадати, де це я читав...

а ще в одних спогадах вояка УПА із Закерзоння було про добровільну передачу зброї...

 

Мені теж розказував повстанець таку історію:
До нас до лісу прийшла звязкова і каже,що в село Бориничі приїхав цілий ешелон військових,які поверталися з фронту всі розташувалися в селі і поглядають в сторону лісу.А погода була дощлива кілька днів моросив дощ. Наш командир Січовик зібрав всіх старшин порадились і відправили розвідку ,щоб захопити полоненого для бесіди,щоб все дізнатись ,а не гадати,що буде. З ранку прийшла розвідка і привела двох солдат,один з них молодший лейтенант.Коли вони переговорили,то було зрозуміло ,що фронтовики ніякого бажання воювати не мають і ще лейтенант сказав,що в них є усна домовленість про ненапад зі стороною командування УПА.Після бесіди їх із завязаними очами відвели з лісу до околиці села.На другий день фронтовики робили облаву,але малу і далеко в ліс не заходили.Ця військова частина в селі побула,ще кілька днів ,а потім приїхав ешелон та військова частина погрузилась у вагони і поїхали в напямок на Ходорів.

 

Совершенно секретно
Секретарю ЦК КП(б) Украины

Тов. ХРУЩЕВУ

Материалами следствия по делам арестованных участников "УПА" и членов "ОУН" установлено, что руководство "ОУН" и "УПА" принимают меры к активизации националистической пропаганды среди военнослужащих частей Красной Армии, особенно среди лиц украинской национальности.
Для этой цели бандеровцы подбирают и используют грамотных, красивых на вид женщин, которым дают задания среди красноармейцев, преимущественно украинцев, распространять националистическую литературу, проводить антисоветскую агитацию и другую разложенческую работу.

5 февраля сего года отделом "СМЕРШ" 287 СД, 13-й армии была задержана гражданка с Новомалин Острожского района Ровенской области Мартыновская П. А., которая на допросе показала;
"За два дня до прихода Красной Армии к нам а село Новомапин прибыл неизвестный, очевидно бандеровец. который собрал нас всех молодых девушек и от имени "УПА" обратился к нам, чтобы мы среди бойцов Красней Армии проводили антисоветскую агитацию, распространяли и зачитывали в слух националистические листовки-воззвания. Он нам рекомендовал эту работу проводить среди военнослужащих украинцев".

Задержанная 7.II.44 г этим же Отделом "СМЕРШ" дизизии гражданка с. Плоска Острогского района Рябчук Мария на допросе по этому вопросу показала :
"27 января 1944 г. к нам в село Плоски прибыл представитель "УПА", который предупредил о скором приходе 8 село частей Красной Армии и предложил всем девушкам среди красноармейцев вести агитацию разложенческого характера, читать бойцам националистические листовки, разъяснять их содержание, хвалить жизнь в "УПА". Советовал нам обращаться с бойцами хорошо, не допуская грубостей".
Подобные показания дала задержанная Давидюк П. Д.

Кроме того, отмечено, когда бандеровцы взятых в плен военнослужащих -украинцев при вооруженных столкновениях или налетах отпускают обратно , возвращая отобранные у них документы, личные веши и оружие, давая им задание на работу в пользу "УПА"

10 февраля 1944 года в отдел "СМЕРШ" 7-й Гвардейской Краснознаменной Кавалерийской дивизии был доставлен рядовой этой же дивизии Крицкий Петр Васильевич, 1918 года рождения, уроженец и житель Тузловского района Измаильской области, украинец, в Красной Армии с 22.VI.41 года, который при его опросе рассказал, что с 7 на 8 февраля сего года, находясь а разведке, возле г.Торчин Луцкой области он был захвачен в плен бандеровцами.
В течение суток он трижды подвергался допросу по вопросам разведывательных данных (местонахождение штабов, количество войск в Луцке, их вооружение и т. д), Крицкий, якобы, на все вопросы дал вымышленные ответы, несоответствующие действительности, и заявил о своем желании вступить в "УПА"

9 февраля Крицкому со стороны бандероецев предложено:
"Мы тебе возвращаем оружие и все то. что у тебя было отобрано, но ты для нас должен сделать следующее: расклеивать в Луцке наши листовки, группировать вокруг себя красноармейцев-украинцев и разъяснять им, что такое "УПА" и за что мы боремся; когда будешь вторично направлен в разведку, привезешь патронов к автомату и гранаты"
Снабдив Крицкого националистической литературой, возвратили ему его коня, автомат без патронов, после чего он вернулся в полк и рассказал о случившемся

Аналогичный факт имел место 11 февраля сего года, когда взятые в плен упавцами военнослужащие 24 СК Мухапынин, Политое и Коневский были отпущены после проведенной короткой беседы с ними в националистическом духе

Начальник Управления контрразведки "СМЕРШ"

1 Украинского фронта — генерал-майор (Осетров)

23 февраля 1944 г № 3721/з

ЦДАГОУ. ф 1. on 23. спр 930, арк 44-45

 

Совершенно секретно
Секретарю ЦК КП(б) Украины

Тов. ХРУЩЕВУ

25 февраля в отдел Контрразведки "СМЕРШ" 149-й стрелковой дивизии 13-й армии явился с повинной участник южной группы "УПА" Конотоп Михаил Дмитриевич, 1919 года рождения, уроженец с. Пески Новопсковского района Ворошиловградской области, украинец, беспартийный, образование 5 классов, в Красной Армии служил с 1939 года по февраль месяц 1942 года.
Будучи бойцом действующей Красной Армии, в феврале месяце 1942 года Конотоп попал в плен к немцам и находился в лагере для военнопленных в г. Дубно Ровенской области.

На допросе в отделе "СМЕРШ" Конотоп показал, что в "УПА" он попал при следующих обстоятельствах: "Я содержался в лагерях в г. Дубно, где было около 8 тыс военнопленных. 3 октября 1943 года отрядами "УПА" был произведен налет на наш лагерь. Чтобы воспрепятствовать освобождению военнопленных, немецкая охрана лагеря из пулемета расстреляла более 2 тыс человек, остальных, свыше 5 тыс военнопленных, отряды "УПА" увели с собой. Разбили на группы по 100-150 человек и увели в разных направлениях по бандерсвским отрядам. Я, в группе ста военнопленных, под конвоем был доставлен в с.Обгув Дубновского района Ровенской области в один из бандероеских отрядов Здесь нас разбили по 10 человек и распределили по сотням, разместив среди бандеровцев по 3 человека на взвод (чету).

Я попал в сотню, где командиром был "Дож" (псевдоним), а мне дали кличку "Потап". Со мной вместе попали два военнопленных по фамилии Плахтий. ему бандеровцы дали кличку "Эльбрус" и Черноморец по кличке "Ермак". Клички нам дали сразу при распределении. Наша сотня входила в курень, которым командовал майор, его всегда называли "Дружэ Майор". Он также из бывших военнопленных Красной Армии, находился з плену у немцев вместе с нами в г. Дубно, уроженец Днепропетровской области, имел кличку "Чучупака".
Наш курень входил в "загин", которым командовал командир по кличке "Эней"

По показаниям Конотопа, в январе месяце с. г. в "УПА" проведена частичная реорганизация, в результате которой изменены и зашифрованы названия некоторых частей "УПА":

"Курени стали называться "э'еднання". Сотня сохранила свое название, но введена зашифрованная нумерация: вместо названия сотни - по имени ее командира. Нашу сотню стали называть "Днестр-200", "Местник-215". "Днестр-200" обозначает название сотни по названию части, и этот номер не меняется, а "Местник-215" — местный номер по району действия сотни и может изменяться с переходом сотни в другой район".

Конотоп также сообщил, что по приказу командира южной группы "УПА" "Энея" некоторые подчиненные ему части в связи с приближением фронта и приходом войск Красной Армии временно распушены. По этому поводу Конотоп показал:
"С приходом Красной Армии наша сотня разбилась повзводно и так размешалась. 8 настоящее время по приказу "Энея" наша сотня сложила оружие по мелким складам. Бандеровцам приказано форменную одежду снять, одеть гражданскую и разойтись, скрываясь среди гражданского населения, по лесам, в землянках и ждать приказа или сигнала для сбора на свои места.
Среди местного населения распространяли распоряжение, в котором говорится:
"Если кто-либо из граждан выдаст кого-либо из "УПА", скрывающегося среди местного населения, то подлежит уничтожению он сам и его родственники".
Бандеровские отряды распущены э связи с наличием большого количества частей Красной Армии".

По материалам Конотопа арестованы- Яэун Борис Семенович, по кличке "Карно" - командир сотни, и Космачук Алексей Ефимович, Талайда" -политрук куреня.
Следствие по их делам ведет отдел "СМЕРШ" 13-й армии.
Кроме того, по материалам Конотопа изъято 2 продовольственных склада и 2 склада с оружием
Розыск остальных активных участников "УПА", которых назвал Конотоп, продолжается.

Заместитель начальника Управления
контрразведки "СМЕРШ"

1 Украинского фронта - генерал-майор (Белянов)

19 марта 1944 г. № 5652/3

ЦДАГО, ф. 1 on. 23, спр 930, арк. 173-174

 

цікаві документи з російського збірника "Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны." :

 

Спецповідомлення начальнка УНКГБ Рівненської обл. Цвєтухіна Наркому Держ. Безпеки УРСР Савченку : " О положениии в городе Острог" - згадується про захоплення в полон 21 лютого 1944 р. в с. Милятин та подальше відпущення повстанцями майора та 5 червоноармійців

 

В ночь с 19 на 20 сентября 1945 года в селе Глубочек захвачены бандеровцами военнослужащие 167-й дивизии рядовые Кохин и Котин. Захваченные подвергались мучительным пыткам, так бандиты у красноармейцев Козина оторвали левое ухо, выкололи глаза, топором разрубили челюсть и шею, ноги и руки обожгли огнѐм(ЦАМО. Ф. 141, Оп. 244822, Д. 2).

 

З тогочасних звітів і матеріалів про битву під Гурбами (в темі про Гурби є посилання на фотокопію документа, але він наразі не доступний)

 

протокол допиту Крицького в УПА

 

із журналу "Вісник Української інформаційної служби" 1944 №2



про цей же випадок «Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944-1948 рр. Збірник документів. – Львів: Піраміда, 2010. С. 26-27 :

 

відпущення за наказом командира Холмської бригади УПА-Північ Олексія Громадюка -"Голубенка" (на фото лежить в центрі) 4 радянських офіцерів :

 

Матвієнко Андрій Якович - ("Криниця, "Зір") (1919 - 1949)


Уродженець села Минківка Валківського району Харківської обл. Батька та заможного діда вивезли на Сибір, мати передчасно померла.

Закінчивши військове училище, молодший лейтенант РККА. У 1939 р. Андрій Матвієнко був направлений на Галичину. Тут познайомився із місцевою дівчиною Ганною, почав висловлювати антирадянськіі погляди і був ув’язнений у львівській в’язниці. Військовим трибуналом засуджений до розстрілу.

Із початком совєтсько-німецької війни втікає з тюрми і встановлює контакти із українськими націоналістами. На 1944 рік – в підрозділі УПА Василя Андрусяка-«Різуна». Брав участь у розробці військових операцій проти НКВС в Карпатському краї, зокрема завдяки Андрію Матвієнку - «Зірові» були розбиті підрозділи ВВ НКВД між селами Ясінка та Ластівки , біля річки Стрий, поблизу села Головецького біля гори Магура та у селі Вовчому, де повстанці знищили чекістську заставу та захопили кількох старшин, зокрема підполковника Лаптєва.

«Зір» також був крайовим провідником СБ ОУН Карпатського краю, вів роз’яснювальну роботу серед привезеної зі Східної України інтелігенції. Зустрічався із Романом Шухевичем під час наради у селі Вовчому (Турківський район Львівської області).

Загинув Андрій Матвієнко - ("Криниця, "Зір") в липні 1949 року в урочищі Стебний біля села Лімни, на Львівщині, обложений чекістами. Поранений, не бажаючи потрапити в полон, «Зір» пустив кулю в скроню. Разом із ним загинули двоє охоронців – «Хвиля» та «Бучко».

На місці бою ветерани УПА встановили пам’ятник, на відкритті якого була присутньою і делегація з Харківщини

 

З Мiлуа

 

продовжим тему червоноарміців в ОУН та УПА :

лейтенант РСЧА Петро Миколенко -"Байда" (20.02.1921 – 1.01.1979) –майор УПА. :


лейтенант РСЧА Кулик Іван Дмитрович - "Сірий" (1919 - 30.11/1.12.1951) - сотник УПА :



молодший лейтенант РСЧА Вітовський Дмитро-Ярослав Дмитрович - "Зміюка" (закінчив військову авіашколу в м.Енгельс Саратовської обл.) (7.07.1919 — 29.04.1947). — поручник УПА :


лейтенант РСЧА Федун Петро Миколайович - "Полтава" (23.02.1919 – 23.12.1951) ,учасник Фінської війни , учасник оборони Одеси в 1941 р. - командир батареї берегової оборони, полковник-політвиховник УПА. Провідний ідеолог ОУН.



старший лейтенант РСЧА Дмитро Карпенко - "Яструб". (1917 – 17.12.1944) – сотник УПА (посмертно)


командир танка РСЧА (сержант?) , (частина в м.Маріуполь) Петро Хамчук - "Бистрй"(1919 - 21.01.1947). – хорунжий УПА.


лейтенант РСЧА Володимир Кирик - Петрук - "Деркач" . (1918 - 6.11.1946) — у 1944-1946 рр. командир кавалерійського підрозділу, відділу особливого призначення Гощанського району, охорони (почоту) командування ЗГ «44», хорунжий УПА :

 

курсант радянської військової авіашколи в м. Енгельсі Іван Кашуба— "Чад" (1919 — після 1993) , у 1951 —1993 шеф Служби Безпеки Закордонних Частин ОУН.



старшина РСЧА Мельник Макар Михайлович (1915 чи 1920, - 04.05.1945). – сотник УПА (від 24 квітня 1944). Псевдо: "Кора", "Кузьма".


рядовий штрафного батальйону РСЧА Данило Шумук (30.01 1914 – 21.05.2004) – "Боремський", вишкільник УПА.


рядовий РСЧА Добровський Лейба-Іцик Йосипович (1910 – ?) – співробітник політичного відділу Штабу УПА на Волині. Псевдо - "Валерій".


командир взводу (молодший лейтенант?) РСЧА Семенюк Никон Єфимович (1919 –1945) – мaйop УПA (вiд 24.11.1944). Псевдо: "Ярема", "Стальний", "Тиміш", "Тимош".


старший лейтенант РСЧА Костянтин Гіммельрайх (22.12.1912 – 4.09.1991) - командир відділу особливого призначення. Псевдо: Шелест, Кий.


рядовий РСЧА Яків Яковлів (1918 – 25.10.1946 ) - "Кватиренко", "Распутін", "Юрко", "Карпо" – курінний командир УПА (ймовірно на портреті роботи Ніла Хасевича саме він)

 

... капітан ЧА Біліченко Федір (обласний військовий референт ОУН Вінниці, загинув у сутичці з німцями під час його арешту)
старший лейтенант [?] ЧА Дюндін Васілій-Максим (командир куреня спецпризначення УПА-Захід "Полтавці", загинув 27 грудня 1944)
старший лейтенант ЧА Злобін Андрій -Лісовий (командир куреня УПА-Захід "Карпатський" на Станіславщині, помер від тифу у січні 1945)
рядовий ЧА Коренюк Василь-Палій (начальник контррозвідки УПА-Південь, який в 1941-1942 воював в ЧА проти німців, в 1942-1943 був у німецькому полоні, а з 1943 воював проти німців і проти радянців, загинув у 1945 у бою з НКВД у віці 26 років)
сержант ЧА Лютий Іларій-Чугайстер (командир Тернопільського куреня УПА-Захід, загинув у бою з НКВД у віці 33 роки)
старший лейтенант ЧА Максимчук Петро-Чутка (член ОУН з 1942 року, начальник відділу військової підготовки УПА-Північ, загинув у бою з НКВД у віці 25 років)
рядовий ЧА Олеськів Сергій-Негус (командир рейдкуреня УПА-Північ, загинув у бою з німцями у віці 25 років)
лейтенант ЧА Сал[л]о Іван-Мамай (полтавчанин, командир рейдучої сотні, воював у 1943 проти німців і радянських партизанів, загинув у великому бою УПА проти НКВД під Гурбами у 1944)
старший лейтенант ЧА Симоненко Микола-Береза (інструктор офіцерської школи УПА, захопений НКВД у грудні 1944)
старший лейтенант ЧА Тарасенко-Степовий (командир куреня "Перемога" і тактичного відтинка УПА-Захід на Станіславщині, загинув у квітні 1945)
лейтенант ЧА Хандій Дмитро (командир сотні УПА на Тернопільщині, загинув у болю з МВС у березні 1946)

 

15 мая 1945 г.

Приложение к оперативной сводке

Перевод с украинского

Из записей подрайонного провода «Максим», убитого подразделением 221 отдельного стрелкового батальона в Войниловском районе Станиславской обл. в мае 1945 г., о наказаниях гражданского населения Украины
...
11. Не разрешается трогать красноармейцев.

12. Не разрешается прерывать ж.д., которыми Красная Армия идет на борьбу с немцами и вместо с тем взрывать, которые везут гражданское население в СИБИРЬ. Делать заставку, выпускать население, разбивать имущество, раздавать между людьми.
...
25. К полякам и всем порабощенным народам относиться благосклонно, ликвидируем НКВД и агентов
...
Перевел с украинского лейтенант Андрющенко

Верно

Капитан НО-1 Федоров

Ст. пом. нач. 2-го отд. 1-го отдела Капитан Медведев

РГВА. Ф. 38650. Оп. 1. Д. 161. Л. 49—51. Заверенная копия.

Цит. за Артизов А. (ред.) - Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. - Т.2 - 2012 с.650