Время не вернуть, но вдруг. Купил я дом в Лавровке, Винницкой обл. Сели с соседом знакомится и он рассказал, как года четыре назад копал подвал под скважину и нашел останки, из вещей нашел только ложку (землю грузили сразу в прицеп и поэтому удивительно, что ложку нашли). Место это, как говорят местные-переправа через Южный Буг при освобождении Винницы. Судя по ложке солдат прошел с начала войны.
Отнеслись к находке с пох.....змом. Останки вывезли вместе с землёй и никто не знает куда. Хорошо хоть вспомнили куда ложку положили.
Хай засуне ту ложку тепер собі в дупу. Ваші нові сусіди моральні уроди. Особисто я не буду шукати ніяку інформацію принципово.
Ну и ладно, они об этом и не просят Вас особысто, что случилось то случилось. Знать бы с чего начинать.
А що починати? Пошук, в ідеалі, передбачає наступне: 1. Виявити останки. 2. Ідентифікувати їх. 3. Відшукати нащадків. 4. Передати останки для перепоховання чи перепоховати по місцю виявлення з наданням інформації рідним. Інколи віднаходяться лише особисті речі, які теж можна передати нащадкам. Ті зададуть просте і очевидне питання: а останки нашого пропалого на війні предка були? Що відповідати в даному випадку? Були, але їх кудись вивезли на смітник, разом із землею? От і нема бажання займатися, тим більше, що історія паскудна. Вже вибачайте. Вас особисто ніхто ні в чому не звинувачує, просто пояснюю.
Совість їх замучила? То вже будуть не перед нами відповідь держать. Вас особисто я розумію і ні в чому не звинувачую, наоборот....
