Два рази тут був,не зачіпився,мішають шрапнель і патрони + важко попасти коли все оброблено...........
Городниця 1. Поселення багатошарове: трипільської, голіградської культур та ХІІ – ХІІІ ст. Знаходиться на плато високої надзаплавної тераси лівого берега р. Гнила, оберененої на захід, вище північної частини вул. Курилівка, на орному полі. 2. Поселення двошарове: черняхівської культури та ХІІ – ХІІІ ст. Знаходиться на правому березі р. Гнила, на східному схилі тераси в північній частині вул. Сеньківці 3. Поселення ХІІ - ХІІІ ст., знаходиться у верхній частині мису, оберненому на захід, на якому розташована Стара Городниця. 4. Поселення Х - ХІ ст. Знаходитьсяв лісі, за 4,5 км на південний схід від села та за 1 км на південний схід від городища Богит, обмежене горбами та скелями (з південно-східної сторони селища – вихід скель), на похилому південно-західному схилі правого берега Збруча, уроч. Скала. Тут зроблена геодезична зйомка, на поселенні є 80 западин від заглиблених будівель. Між западинами зафіксовано два невеликі кургани. Личківці Поселення двошарове: ранньозалізного часу і ХІІ – ХІІІ ст. Знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Гнила, оберненому на південний схід, в південно-західних околицях села (городи), за 0,5 км вгору по течії від місця злиття річок Тайни і Гнилої. Площа 1,5 га. На поверхні поселення зібрано фрагменти кераміки ранньозалізного часу і давньоруської культури ХІІ – ХІІІ ст. Постолівка Поселення ХІІ – ХІІІ ст., знаходиться за 2 км на захід від села, на північно-східному схилі правого берега ставу. Раштівці Багатошарове поселення: західно-подільської групи скіфського часу, черняхівської культури та ХІІ - ХІІІ ст. Знаходиться у північній околиці села, на лівому березі ставка, за 150 м перед дамбою, на І-ІІ надзаплавній терасах мисоподібного видовженого пагорбу, на північно-західному схилі, що з заходу і з сходу обмежені невеликими балками. P.S Поки що стане..................це лише мізерна частина того що є в цих краях
Копати на поселеннях тягне на статтю 298. http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/013/310.php
Археологічною цінністю вважається річ яка оцінена експертизою!!! на суму більше 8000грн. Чи якось так, точно не памятаю. Є перелік де не можна «крутитись з МД», + із згоди власника, якщо це приватна територія. На решті місць можна, якщо не наносиш шкоду навколишньому середовищі. А нащадків потрібно поважати!!!
Копати то можна , але , якщо під час робіт (будь яких) знаходиш щось , що теоретично може мати якусь культурну цінність , потрібно звернутись в відповідні служби , а далі археологи мають дослідити дану тереторію . То в ідеалі , але , наше суспільство ще не настільки свідоме , не настільки багате і не настільки довіряє владі , щоб робити все по закону . Всі чудово розуміють що скоріше за все воно "пропаде" десь в археологічних сусєках )) , і випливе десь в умовного ющенка в колекції . Знаю багато поселень на людських городах , ніхто ніколи не дасть там шурфувати . Городища , кургани археологам , поселення НАМ ! , я думаю так буде справедливо .
Ви в які країні живети ) ? . Існує бо так комусь вигідно , хтось комусь на лапу дає (можливо)) , раріки за безцінь скуповувати можна в бідного населення , а потім перепродати за реальні євро + продаж мд і т.д і т.п , то бізнес і там крутяться великі гроші ...
Так воно так,та й не так. Копати забороняється на обєктах археологічної(культурної)спадщини внесених в реєстри: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=244910406 Те що я подав,немає в реєстрах,це дані розвідки. В нас поселення на кожному кроці,але чому вони не в реєстрах...............невелике пояснення: Н.І.Мінаєва, аналізуючи правові аспекти збереження археологічної спадщини, наголошує, що «відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону культурної спадщини» кожна пам'ятка має майнову цінність, що обчислюється у грошовій одиниці України. А як провести грошову оцінку пам'ятки, коли немає Державного реєстру пам'яток місцевого значення у більшості областей, облікової документації на них, що надає археологічній пам'ятці юридичного статусу? У свою чергу, відсутність цих документів є одним з чинників, які створюють умови для проведення грабіжницьких розкопок, безконтрольної господарської діяльності, неможливості притягнення до кримінальної відповідальності за пошкодження чи руйнування пам'ятки. Однак і поставити на облік пам'ятку через відсутність фінансування інспекційних археологічних обстежень та недосконалість цієї процедури неможливо. Відповідно до «Порядку визначення категорій пам'яток України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1760 від 27.12.2001 p., занесення культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається. До облікової документації входить облікова картка, паспорт, коротка історична довідка, акт технічного стану, довідка про майнову цінність об'єкта. Усі ці документи можна зробити лише при науковому обстеженні та детальному вивченні пам'ятки. Іноді багато років відомо з тих чи інших джерел про існування такої пам'ятки, а поставити її на облік, щоб дійсно взяти під охорону, неможливо. Ще й запропоновані критерії визначення пам'ятки для занесення до Реєстру не зовсім підходять для пам'яток археології. Наприклад, пам'ятки повинні відповідати одному з критеріїв: пов'язані з історичними подіями, є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи. Інших критеріїв, які можна було б застосувати до пам'ятки археології, не існує. У деяких випадках ці критерії застосовуються, але, наприклад, до яких історичних подій належать пам'ятки трипільської культури, які мають світове значення, пам'ятки мезоліту, неоліту тощо? Вони не є культурною спадщиною конкретної національної меншини, вони є культурною спадщиною всього українського народу. Потім, після складання всіх документів, необхідно знайти наукову (вчену) раду установи, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, щоб вона визначила, яким саме критеріям відповідає кожен об'єкт культурної спадщини. Після цього ще й експертна комісія Державної служби охорони культурної спадщини розглядатиме висновки (протоколи) зазначеної наукової ради, цей висновок підлягає затвердженню науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Поки облікову документацію на пам'ятку затвердять, вона може припинити існування. Ось і виходить замкнуте коло. Взято з http://legal-science.at.ua/publ/normativno_pravova_baza_okhoroni_pam_jatok_arkheologiji/1-1-0-14 стаття 2010 року,але актуальна і зараз. А тут трошки про археологічну цінність http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i...shla-skarb-i-ne-podililasja-z-derzhavoyu.html
ну-ну.а про колгоспи згадайте-орали роками на 0.5 метра.а в мене аська максимум 30 см бере.то як?.і таблиць охоронних нема,і в реєстрі теж.доброго дня всім!Львів+15.дощить.
