Ситуація в Україні. Новини

Спостерігачі ОБСЕ зафіксували збільшення руху військового транспорту на кордоні з РФ

У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ повідомили, що спостерігачі, яких бойовики не допустили в окупований Новоазовськ Донецької області, відзначають збільшення руху військового транспорту поблизу українсько-російського кордону. Про це зазначається на сторінці місії у Twitter.

"Більше транспорту військового типу в напрямку від/до кордону України з РФ", - йдеться у повідомленні.

Через деякий час з місії поінформували, що після понад трьох годин очікування їдуть з Новоазовська, але мають намір повернутися.

"СММ продовжує спостерігати і добиватися повного доступу по всій Україні згідно з мандатом", - зазначили спостерігачі.

 

Спойлер: В Міноборони України Кутузова вважають військовим генієм. Або який історичний мотлох, що ховається за парканами військових частин служить взірцем для українських військових.

Ще три роки тому за ініціативи громади у місті Броди, райцентрі на Львівщині, демонтували пам'ятник імперському генералу Михайлові Кутузову. Погруддя перенесли на господарський двір комунального підприємства «Броди». А натомість, на місці знесеного фельдмаршала, встановили меморіал Героям Небесної сотні. Проте життя світлішого князя на тому не закінчилось: йому знайшли нового власника. На баланс, як це не дивно, його взяла… Бродівська вч А2595. І з того часу Михайло Кутузов височіє на аеродромі армійської авіації України.
При цьому стоїть Кутузов не на задвірках, не на краєчку льотного поля, не поблизу господарської території, а у самому центрі військового аеродрому. Якраз неподалік командно-диспетчерського пункту й злітної смуги. Саме у цьому місці починається день кожного військового льотчика цієї частини. Там у День авіації відбуваються шикування, там вертолітники отримують завдання. Там злітають і сідають гвинтокрили. Там піднімають український прапор та вручають бойові нагороди кращим військовим.

А ще там кожного дня звучить Гімн України. На світанку. Саме тоді, зі сходом сонця, вертолітники заступають на бойове чергування з охорони нашого повітряного простору України. Отакий от парадокс…

Війна проти фельдмаршала

Офіцерам-вертолітникам, це, м’яко кажучи, не надто подобається. От і звернулися вони до полковника, колишнього заступника командира військової частини, а нині керівника Бродівської організації спілки офіцерів України Миколи Зеленського. А той практично одразу оголосив Кутузову справжнісіньку війну. Причому воює він не тільки з російським фельдмаршалом, а з усім Міністерством оборони та РНБО. До слова, як з'ясувалося згодом, у Міноборони не тільки знали про цю ситуацію, а й санкціонували встановлення пам'ятника Михайлові Кутузову на аеродромі вертолітної військової частини.

«Почалось усе з того, що до мене звернулися офіцери, з котрими я колись служив, й попросили допомогти прибрати пам'ятник Кутузову з території військової частини, - розповів Михайло Зеленський. - В Україні іде війна, казали вони, Крим анексовано, існує ДНР, ЛНР, а у нашій частині стоїть Кутузов! Самостійно зрушити це питання, самі розумієте, з місця вони не могли. По-перше: дисципліна для військових – не просто слова. А по-друге: якщо кадровий військовий, а я це добре знаю, займається політичними й ідеологічними питаннями, які ще й суперечать офіційній позиції командування, його переслідують. Я й погодився діяти від себе особисто, але водночас відстоюючи загальну позицію військових офіцерів».

От практично одразу після цієї розмови полковник Зеленський скерував листи у Міністерство оборони та РНБО України і попросив якнайшвидше вирішити ситуацію зі злощасним пам'ятником.

«Чесно кажучи, сподівався, що це питання швидко владнається, - додав він. - Як у військових буває: дали команду – її виконали. Думав, нормальні люди почитають й вирішать, що це якось невчасно, неправильно, треба дати команду, треба прибрати російського князя… Хай віддадуть його кудись і забудуть цю проблему. Але, на жаль…».

Кутузов – «наше все»!?

Міноборони відреагувало на запит дуже швидко: практично одразу. Написав відповідь, у якій виклав позицію оборонного міністерства, якийсь офіцер, підписав генерал. Словом, усе як годиться. Проте сама відповідь міністерських військових функціонерів просто шокувала і вразила. Бо одразу виникло кілька запитань. Що у них там у головах діється? Чи вони нормальні? Чи не зовсім?



Відповідь Міноборони. Там Кутузова вважають військовим генієм

Виявляється, Кутузова не можна демонтувати, бо він – «наше все»! Він герой, він фельдмаршал, він князь! А ще, він не перебуває у переліку об'єктів, які згідно із законом про декомунізацію, підлягають знесенню. Більше того, офіцери бродівської військової частини не проти пам'ятника цьому герою. Адже вони усі російськомовні. А російську мову, відповідно до наших законів, чіпати не можна.

«Ви навіть собі не уявляєте, як мене зачепила ця відповідь, - веде далі пан Микола. - У наш час люди, які керують армією, повинні бути патріотами і захищати інтереси українські та ідеологічні, а не прославляти російських фельдмаршалів з неоднозначною репутацією і ставленням до України. А ще – мене вразило, що до мене почали дзвонити з міністерства люди, які не підтримують мою позицію. Казали, що ви там того Кутузова рухаєте? Він така заслужена людина! Ну і що, що він російський… Знаєте, я сам льотчик, сам літав, навчав інших. І багато хлопців, які зараз літають й воюють, є моїми вихованцями – і цим я гордий. А те, що отакі от люди зараз керують ЗСУ – це просто злочин. Я їх не боюся. Тому, повірте, цю історію я не залишу. Воюватиму до кінця. І я впевнений, що рано чи пізно я досягну бажаного результату: Кутузов покине військове летовище».

Пам'ятники демаркують кордони

«Є така фраза: пам'ятники демаркують кордони, - каже історик, боєць АТО Михайло Галущак. - І, власне, ця бродівська ситуація є негативним прикладом: виходить, що на території української військової частини демарковано кордон російським генералом. Нам, навпаки, потрібно особливо ретельно дбати про ідеологічні речі. А тут отаке…»

До слова, у цьому контексті варто загадати один приклад. У Криму, коли його окупували росіяни , то першим зруйнували пам'ятник Гетьману Сагайдачному. А чому зруйнували саме його? Тому що Сагайдачний був одним із тих, хто підійшов до Москви і ледь її не зруйнував. Росіяни це добре пам'ятали, тому й розпочали війну з пам'ятниками саме з пам'ятника українському Гетьману.

Хто такий Кутузов?

І наприкінці хочеться нагадати нашим шанувальникам російського світлішого князя про те, ким все ж таки був Кутузов.

Так от: фельдмаршала Кутузова водночас називають найбільшим міфом російської історії та найбільш знаменитою персоною у військовій історії. Проте знаменитим він був лише тим, що за своє життя так і не здобув жодної великої перемоги. Ну і ще одна відома притаманна Кутузову риса: він воював не умінням, а кількістю.

Та навіть за кількісної переваги генерал-фельдмаршал програв Наполеону битву під Аустерліцом у 1805 році. Саме цю битву вважають однією з найграндіозніших за своїм значенням у всесвітній історії та однією із найбільших поразок Російської імперії. У «Битві трьох імператорів», як її охрестили сучасники, проти Наполеона виступили імператор австрійський Франц ІІ та російський Олександр І. Саме Кутузов командував російською армією. Буквально за 5 годин стотисячну російську армію розгромили французькі війська. Загалом у цьому одному бою полягло 15 тисяч росіян, ще 30 тисяч потрапили у полон. При цьому французи втратили 2 тисячі вояків.

У 1811 році у Криму Кутузову вдалося здобути одну перемогу над турками. Але після цієї вимученої перемоги його покарали. Адже здобував він її довго, не один місяць та ще й постійно вимагав підкріплення.

У 1812 році Кутузов знову зійшовся з Наполеоном у Бородінській битві. Інші російські полководці, зокрема Барклай де Толлі, вважали Бородінську битву самогубством і категорично рекомендували покинути Москву, не вступаючи у пряму сутичку з французами. Кутузов зробив навпаки й втратив заледве не половину війська: 44 тисячі убитими и 15 тисяч пораненими. Покинув він і Москву, при цьому залишивши там усіх поранених, більшість із яких згоріли живцем під час пожежі.

Опісля Кутузов використав напрацьований «скіфський план» Барклаєм де Толлі про застосування партизанських дій з використанням зимових погодних умов. План Барклая до Толлі справді спрацював й, фактично, приніс перемогу росіянам у цій війні.

Ну а ми.. Ми вшановуємо цю російську бездарність, коли від рук московітів майже щодня гинуть наші хлопці на Донбасі. Щось пороблено у мізках нашого Міноборони? Може, спробувати б лоботомію?

Адріана Гринишин, «Вголос».

 

До порту Одеси з візитом в Україну прибули кораблі Постійної військово-морської групи НАТО.

До порту Одеси сьогодні, 24 липня, з візитом прибули кораблі Постійної військово-морської групи НАТО № 2 (SNMG2) — есмінець Королівських ВМС Великобританії " DUNCAN " і фрегат ВМС Туреччини «YILDIRІM».

З командиром походу комодором Джеймсом Морлі та командирами кораблів зустрівся командувач Військово-Морських Сил ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко. Сторони наголосили на важливості розвитку співробітництва між українськими ВМС і НАТО, флотами країн-партнерів з точку зору зміцнення безпеки на морі та у регіоні.
Керівник виду Збройних Сил України в рамках візиту кораблів також провів зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Великої Британії в Україні пані Джудіт Гоф, Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Марюсом Януконісом, головою Представництва НАТО в Україні Александром Вінніковим, військові аташе.

Програма перебування кораблів передбачає, зокрема, спільні військовослужбовцями українських ВМС заняття з боротьби за живучість корабля, доглядових операцій. 25 липня, з 14.00 до 17.00 кораблі групи будуть відкриті для відвідування мешканцями та гостями міста. На екіпажі групи кораблів чекає культурна програма.

Як планується, по завершенні візиту кораблі групи НАТО № 2 (SNMG2) проведуть у Чорному морі спільно з ВМС ЗС України тренування типу PASSEX.

 

Прифронтове весілля військових молодят розчулило мешканців Авдіївки.

Військовий автомобіль, військові водій, фотограф і оператор, а за тамаду — командир частини.
Це справжнє військове весілля в Авдіївці. Надзвичайно скромне, але зі смаком, інакше у прифронтовій зоні не буває.
Прес-група штабу АТО випадково натрапила на молодят біля місцевого «ЗАГСУ». Флеш-фотосесія для наречених, невеличке інтерв’ю та привітання бойових побратимів пройшли дуже швидко, але надзвичайно тепло, душевно, зі сльозами на очах...

Олександр — водій санітарного автомобіля механізованої бригади, Василина — медсестра у складі мобільного шпиталю. Він не раз привозив для неї роботу, морально важку і криваву роботу. Дівчина щоразу приймала поранених. Перекидалась слівцем із Сашком і вони розходились по своїх світах. Як завше буває, ці дві долі поєднав випадок, а точніше — бронежилет.

— Зазвичай просто віталися, банальне «привіт», «па-па». А коли Сашко, довго не приїжджав, то відчуття було двояке, — каже Василина. — Зізнаюсь, хотілося щоб приїздив частіше, та з іншого боку, розуміла, приїде — знову привезе поранених. Це так важко... Так і приїхав: змучений, брудний у «броніку» з автоматом. Побачив мене, зрадів, і кинувся обніматись. Перечепився, і під вагою того бронежилета ми попадали на землю, наші погляди зустрілися ... і все, весілля.

Кілька санітарних автомобілів, прикрашені кульками і надутими медичними рукавичками повезли наречених вулицями Авдіївки — кількасот метрів від місця реєстрації до — частини. За цим неординарним дійством спостерігали мешканці містечка. Хтось махав руками, хтось вітав посмішками, а одна бабця навіть заплакала...
Того сонячного дня вперше за кілька місяців був справжній день тиші. Після двох нічних обстрілів у зоні АТО, бойовики жодного разу не застосували зброю у світлу пору доби. У цьому присутній певний символізм і для новоспечених молодят, які планують у мирний час відгуляти справжнє гучне українське весілля.

 

Адмірал пояснив можливості кораблів НАТО, що зайшли в Одесу.

Присутність кораблів НАТО в Чорному морі – “нормальна практика”, “особливо в сучасних умовах зростання проблематики безпеки в чорноморському регіоні”.
Два корабля Альянсу, що зайшли в одеський порт, можуть виконувати оборонні завдання, - розповів “Обозревателю” адмірал запасу Ігор Кабаненко.
Відповідаючи на запитання про мету перебування в порту Одеси двох кораблів НАТО, він запевнив: “Вони прибули з діловим візитом”.
У цьому контексті Кабаненко зазначив: “Зона відповідальності цього з’єднання (Постійної військово-морської групи НАТО №2. – Ред.) – середземноморський регіон, який, до речі, включає і Чорне море, де розташовані три країни Альянсу – Болгарія, Румунія, Туреччина. Тому присутність в ньому корабельної групи НАТО – нормальна морська практика, особливо в сучасних умовах зростання проблематики безпеки в чорноморському регіоні”.

Кабаненко наголосив: “Історичний досвід свідчить про важливість для всього регіону безпекової ситуації саме в північно-західній частині Чорного моря, де розташована Одеса. Урахування історичних уроків дозволяє передбачати можливі сучасні сценарії розвитку ситуації і втілювати відповідні заходи”.
У цьому контексті адмірал заявив: “На будь-які події в сфері національної безпеки слід дивитися крізь призму загроз, реальних і потенційних”. Зокрема, він підкреслив: “Якщо 16 країн, в тому числі 5 чорноморських, ідентифікували загальні загрози і об’єднали зусилля в рамках нинішніх міжнародних навчань “Сі Бриз”, в ході яких відпрацьовувалися питання сумісності міжнародного військово-морського з’єднання з реагування на актуальні загрози на морі, після чого відбувся візит кораблів SNMG2 в Одесу – це означає, що проблематика чорноморської безпеки загострюється, її бачать різні нації, як НАТО, так і партнери, в тому числі Україна”.

Говорячи про можливості кораблів, що увійшли до порту Одеси, Кабаненко пояснив: “Есмінець 45 типу, яким є “Duncan”, за класифікацією є есмінцем протиповітряної оборони, тобто призначений для захисту від ударів з повітря. Зверніть увагу – це оборонні завдання. Есмінець не має на борту далекобійних крилатих ракет, призначених для ураження наземних цілей, але може їх перехоплювати, виконуючи функції протиракетного бар’єру. Аналогічних крилатих ракет немає і на турецькому фрегаті”.

“В цілому липневі події в Одесі і у морі біля Одеси свідчать про посилення оборонного партнерства різних флотів для загальної безпеки. “Оборонного” – ключове слово, тому що Україна разом з партнерами прагне до зміцнення безпеки, і це є принциповим”, – підкреслив Кабаненко .
“У рамках формування середовища чорноморської безпеки Одеса завжди демонструє гостинність для дружніх візитів кораблів і суден різних країн”, – запевнив він.

 

https://www.facebook.com/Igor.M.Gavrylenko/posts/1967682580183820?pnref=story
Що з того, що вони вбивали молодих хлопців – ветеранів війни?
Ударами ножів у життєво важливі органи.
У центрі мирної Полтави, на очах у десятків містян.
Під час мітингу проти незаконної забудови.
5 квітня Сашко Коба отримав 8 проникаючих поранень, які ушкодили праву легеню, діафрагму, печінку, прохромили ребра.
Серйозну загрозу для життя становила й колото-різана рана черевної порожнини, завдана Дмитру Юденку.
Судді Анатолію Савченку, колишньому прокурору, на все те наплювати.
Спершу він відпустив під домашній арешт Анатолія Прядка, тепер – Євгенія Усенка, головного нападника.
Не дивно. Адже жертви – якісь незрозумілі активісти, добровольці, майданівці. А підсудні – поважні кременчуцькі тітушки, які за гроші гастролюють Україною, ладні виконувати будь-які доручення.
Та й соціально вони близькі «жерцю від правосуддя». Позаяк діями зарізяк керував член політради Кременчуцького осередку «Опозиційного блоку».
Хоча корупційну складову рішень судді я б теж не відкидав.
Домашній арешт – сигнал того, що до обвинувачених буде застосоване умовне покарання.

 

Олександр Ружанський

ЩОДО РОЗСТРІЛУ АТОВЦІВ В ДНІПРІ.

ПЕРШЕ. Те, що відбулося, це закономірний результат політики влади відносно патріотів України - учасників військового спротиву російській агресії.

Чому б відвертим уркам не постріляти з автоматичної зброї в якихось ветеранів АТО, які намагаються щось там відстоювати і мріють про якесь право на законність, якщо влада одних патріотів сама тупо вбиває, інших сотнями тримає по тюрмах, третіх, за будь-який організований захист прав громадян, розганяє газом та дубинками і травить собаками?

Ні, можна, звичайно, дволикій паскуді своє відвідування ПіццаВетерано представити, як турботу першої особи держави за справи ветеранів. Але, оскількі ця паскуда брехлива і дволика, як і вся діюча влада, то в реалі ветеранам з активною патріотичною позицією дістаються, спочатку дубинки по голові, а потім і взагалі смертельні кулі.

Ще прямо не озвучений посил режиму Порошенка у вигляді негативного ставлення до захисників Вітчизни і переслідування їх за активну патріотичну діяльність не залишається не почутим.

ДРУГЕ. Конкретно по ситуації. Бандитами вбито двох атовців: Максима Іващука і Олексія Вагнера,- одного з тих ветеранів, яких тітушки Вілкула побили 9 травня при повному потуранні поліції. Важко поранено ще одного атовця, адвоката Edmond Saakyan - патріота України, щирої і чудової людини та мого друга у ФБ.

Наразі відомо, що нападники є представниками криміналу Дніпра. Але, вже зараз, аваківські недоумки намагаються представити зухвалий розстріл ветеранів АТО, як такий собі звичайний конфлікт за якісь економічні інтереси.

Ось що заявив начальник кримінальної поліції Дніппропетровської області Олег Грозь в ефірі "9 канала" :

"Этот конфликт - исключительно экономические интересы двух сторон (со стороны Саакяна и его брата и второй стороны, которую мы сейчас устанавливаем".

Ну да. Ми тут всі переймаєось, що ж за чергове жахіття сталося, а воно ось як - ВИКЛЮЧНО ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ ДВОХ СТОРІН ! Хєрня яка, правда?

Бачите, як цей мусорохуй одним реченням прирівняв відвертих бандитських отморозків, які вбили двох людей і важко пораненили ще одну людину, до патріотів України і ветеранів визвольної війни проти російських окупантів? З одного боку урки - безпрєдєльщики, з іншого громадські активісти і відомий адвокат. Але у мусорів - конфлікт двох сторін за економічні інтереси!

Ні, ніхєра це не конфлікт двох сторін! Це зухвале і показове вбивство! І саме з цього і треба виходити, а не намагатися спотворити суть особливо тяжкого злочину якимись економічними суперечками.

ТРЕТЄ. І головне. За цієї влади все таке, й подібне цьому, буде продовжуватися. Це треба розуміти.
__________
Едмонде, друже ! Ми всі бажаємо тобі скорішого одужання ! Ти потрібен країні і суспільству!

 

Алексей Когут

Весной этого года как-то совсем незаметно и буднично прошел Закон с трогательным названием – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі". Внесены совсем небольшие изменения в ст. 174 Кодекса Украины об административных правонарушениях, а именно: "в абзаці другому статті 174 слова "від десяти до п’ятнадцяти" замінити словами "від ста до ста п’ятдесяти", а слова "або без такої" виключити". Напоминаю, что статья 174 предусматривает ответственность за стрельбу в населенных пунктах и в не отведенных для этого местах. Теперь любой выстрел помимо официального стрельбища/тира/охотничьего хозяйства влечет гарантированную конфискацию Вашего оружия. Господа любители пострелять в карьерах, теперь любимые места это Клондайк для вымогателей в погонах. И просто беда, если грабители, убежавшие после Вашего предупредительного выстрела, не проявят гражданскую сознательность и не придут в суд, чтобы дать показания в пользу Вашей самообороны. Государство категорически против того, чтобы граждане страны, в которой идет война, умели стрелять. Никто не призывает разрешать беспорядочно палить на улицах. Но запретить совсем, вместо того чтобы грамотно прописать толковые правила - это порочный путь. Хотя и простой. И все под благовидным предлогом защиты дикой фауны и особенно флоры. Власть, которая стремится разоружить собственных граждан, считает их врагами. Или рабами. Аксиома.

Теперь это выглядит так: Стаття 174. Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку -
тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів.

Если раньше можно было рассчитывать на "благосклонность" суда, то теперь последний в обязательном порядке изымает оружие. Вывод: быстро стреляем, быстро уезжаем, пока на звуки выстрелов не слетелись падальщики. Просто вижу блеск в глазах при виде дорогой игрушки. И классическая фраза: Составляем протокол или как? Судя по всему именно эту дикую флору с маленькой зарплатой охраняет закон в первую очередь.