У працях, що висвітлюють боротьбу УПА проти німецьких окупантів на Волині і Поліссі зазвичай наводять низку імен нацистських воєначальників, які керували каральними акціями проти повстанців. Ці прізвища стали вже традиційними, проте всюди автори обмежуються тільки короткими згадками про їхню участь в антиповстанській боротьбі, не аналізуючи глибше і не з'ясовуючи додаткових подробиць цього протистояння. А насправді там виявляється чимало нестиковок і маловивчених епізодів, які б хотілося скласти в повну картину. Першим німецьким борцем з УПА в літературі називають командувача СС і поліцією генерального комісаріату "Волинь—Поділля" бригадефюрера Гінцлера, який 7 червня 1943 р. видав наказ про придушення «національних заворушень» у низці районів ПЗУЗ. Боляновський А. Німецька окупаційна адміністрація і національний рух опору України у 1941-1944 роках//Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Том 238 (CCXXXVIII). Праці Історично-філософської секції. - C.369 Кентій А. Протинімецький фронт ОУН і УПА//Організація українських націоналістів і Українськ аповстанська армія. Історичні нариси. - Київ, 2004. (http://www.history.org.ua/oun_upa/Upa/14.pdf) Русначенко А. Народ збурений. Національно-визвольний рух Опору в Україні та національні руху опру в Білорусі, Латвії, Литві, Естонії. - Київ, 2002. - С.88 Шанковський Л. Українська Повстанча Армія//Історія українського війська (1917-1995). - Львів, 1996 - С.521-522 Motyka G. Ukrainska partyzanka 1942-1960. - Warszawa, 2006 - S.209 Ось фотокопія самого наказу №41 від 7 червня 1943 р. Це переклад з німецької. Фотокопія походить з Архіву ЦДВР (Ф. 9. — Т. 10. http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/1079/), куди вона потрапила з Архіву М.Лебедя. А.Кентій, цитуючи документ, посилається на ЦДАГО України, ф. 62, оп. 1, спр. 1530, арк. 23, 35. – отже інший примірник лишить там. Але є один нюанс: Гугл не знає нічого про генерала чи бригадефюрера Гінцлера, якого часто називають Гансом, крім вищенаведеної інформації. Це дало підстави декому самовпевнено стверджувати, що в німецьких реєстрах генералітету такої особи ніколи не було (так ніби вони власноруч переглядали ті реєстри). Немає його і в довіднику К.Залесського «Кто был кто в Третьем рейхе». Проте, переглядаючи сторінку обговорення російськомовної статті про УПА на Вікіпедії, я натрапив на репліку одного юзера: http://ru.wikipedia.org/wiki/%CE%E1%F1%F3%E6%E4%E5%ED%E8%E5:%D3%EA%F0%E0%E8%ED%F1%EA%E0%FF_%EF%EE%E2%F1%F2%E0%ED%F7%E5%F1%EA%E0%FF_%E0%F0%EC%E8%FF#.D0.93.D0.B8.D0.BD.D1.86.D0.BB.D0.B5.D1.80_.D1.8D.D1.82.D0.BE_Wilhelm_G.C3.BCnther_.3F Дуже цікаво! Подивімося біографію Гюнтера (за 1941—1945 рр): Залесский К. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. - Москва, 2002. - С. 130 Отже в 1.9.1942 – 6.6.1944 (мабуть у травні – червні він посідав цей пост уже умовно) Гюнтер дійсно перебував на Волині, мав такі самі військові звання бригадефюрера СС і генерал-майора поліції та ще й керував проведенням антипартизанських акцій. Однак чомусь тут не вказано прямо його посади, а лише подано «в Ровно». Німецька Вікіпедія вже подає Гюнтера як вищого керівника СС і поліції Волині - Поділля: http://de.wikipedia.org/wiki/Wilhelm_Günther В титулі наказу №41 від 7.07.1943 р. вказано "дер СС унд поліцайфюрер фюр Волинєн унд Подолєн" - посада, яку на той момент посідав Вальтер Гюнтер. Отже, судячи з усього, "Гінцлер" - це перекручене при перекладі прізвище "Гюнтер".
Також є опосередковані свідчення, що вищий фюрер СС і поліції в генеральному округзі "Волинь і Поділля" мав свою штаб-квартиру в Луцьку, а не в Рівному: Красные партизаны Украины, 1941-1944: Малоизученные страницы истории: Док-ты и мат-лы/ Сост. А. Гогун, А. Кентий. - Киев: Украинский издательский союз, 2006. - С.118 http://www.agentura.ru/library/gogun1.pdf Боляновський А. Дивізія СС "Галичина". Історія. - сторінку не пам'ятаю. Україна в Другій світовій війні в документах. Збірник німецьких архівних матеріалів./упор. Косик В. - Т.3. - Львів, 1999 - С.312-314. Отже, якщо це наш В.Гюнтер, то в жовтні 1943 р. він очолював бойову групу, що боролася з партизанами і повстанцями в районах північно-захдіної Волині - Ковель і Брест. Також англійська і німецька Вікіпедії подають адмінстративний центр ГО "Волинь-Поділля" як Луцьк, а не Рівне: http://en.wikipedia.org/wiki/Reichskommissariat_Ukraine http://de.wikipedia.org/wiki/Reichskommissariat_Ukraine Іще часто у зв'язку з Гінцлером-Гюнтером згадується такий собі штурмбанфюрер Платле (Плятлє), який нібито очолював протипартизанський штаб у м. Володимирі-Волинському: Боляновський А. Німецька окупаційна адміністрація і національний рух опору України у 1941-1944 роках//Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Том 238 (CCXXXVIII). Праці Історично-філософської секції. - С.369. Але ситуація така сама, як і з "Гінцлером", - ніде немає детальної інформації про цього Ріхарда Платле. У самому наказі №41 від 7.06.1943 р. він згадуєтсья у такому контексті: Отже, товариство, які будуть думки щодо версії "Гінцлер" = Гюнтер і Ріхарда Платле?
Про всяк випадок, подаю текст наказу №41 у текстовому форматі, бо в оригінальному документі текст погано читається : *ББ (банденбекемпфунг) – боротьба з бандитизмом ** можливо, «Бюргер» (у австрійському діалекті німецької мови, яким володіли західноукраїнські перекладачі, звук [ü] звучав як [і], тому в таких словах, як «фюрер», його передавали через літеру «і» («фірер»), тому ймовірною є версія, що в даному випадку вийшло так само). *** плютон (польск.) – взвод. **** мельдувати (діал.) – повідомляти, доводити до відома.
Наступним «героєм» наших пошуків буде обер-групенфюрер СС і генерал-поліції Еріх фон дем Бах-Зелевський. Кентій А. Збройний чин українських націоналістів. - Т2. - Київ, 2008, - С.89 Русначенко А. Народ збурений. Національно-визвольний рух Опору в Україні та національні руху опру в Білорусі, Латвії, Литві, Естонії. - Київ, 2002. - С.88 Киричук Ю. Український національний рух 40-х-50-х рр. - Львів, 2000. -С.124-125 Шанковський Л. Українська Повстанча Армія//Історія українського війська (1917-1995). - Львів, 1996 - С.522-523 Motyka G. Ukrainska partyzanka 1942-1960. - Warszawa, 2006 - S.209 Довідник Залесського про відповідний період служби фон ден Баха мовить наступне: Залесский К. Кто был кто в Третьем рейхе. - М: АСТ, 2002 - С.18-19. Приблизно така сама інформація міститься в російській Вікіпедії. Англійська версія нам говорить ось про що: Власне з Бахом особливих суперечностей немає, хоча в жодній біографії не конкретизується ніяк його участь в акціях проти УПА. Але це підтверджується документально: листівками з його підписом. Найвідомішою є «Українці в лісах!» "Геть з ОУН!". Це копія, зроблена повстанцями з іншої Бахової листівки. Також від імені Баха виходила відозва про розгром загону Сидора Ковпака в Карпатах, до якої залучався «амністійний наказ», де поруч з радянськими партизанами пропонувалася амністія націоналістам, якщо ті здадуться.
Ім'я генерала і його листівки згадються в іншій відозві «Українці Волині та Поділля» від імені якогось Леонтія Марковського Летючку «Український народе!» теж приписують обер-групенфюреру Баху-Зелевському (Лев Шанковський у відомій праці). Крім цих листівок у літературі часто трапляєтсья інфа про сфабриковану німцями (нібито за наказом Баха) листівку від імені маршала Радянського Союзу Василевського, де Бандері обіцяли місце в уряді СРСР і називали "старшим більшовиком України". Русначенко А. Народ збурений. Національно-визвольний рух Опору в Україні та національні руху опру в Білорусі, Латвії, Литві, Естонії. - Київ, 2002. - С.88 В листівці "Українці в лісах" вона теж згадується (див.). Але чи хтось бачив повний текст цього документа? Запитання щодо Баха ось у чому. Неясні точні часові рамки, коли його залучиди до боротьби проти УПА, і коли відкликали. Є версія, що залучили ще навесні 1943 р. Кентій А. Збройний чин українських націоналістів. - Т.2. - Київ, 2008. - С.89 Киричук Ю. Український національний рух 40-50-х років ХХ ст. - Львів, 2000. - С.124-125 Тобто з цього випливає, що Бах діяв паралельно з Гінцлером-Гюнтером. Найчастіше в літературі як точку відліку антипартизанської акції Баха-Зелевського подають червень або липень 1943 р. Шанковський Л. Українська Повстанча Армія//Історія українського війська (1917-1995). - Львів, 1996 - С.524-526 Цитований мною вище Гжегож Мотика подає липень: Niewykluczone, iż w lipcu 1943 r. przybył na Wołyń, by osobiście pokierować operacjami przeciwko UPA, Dowódca Formacji Przeciwpartyzanckich Erich von dem Bach-Zelewski. Загалом, цікавить ось що: чи міг Бах-Зелевський як найвищий командувач антипартизанських сил підпорядковуватися якомусь рядовому вищому фюреру СС і поліції в генерал-комісаріаті Гінцлеру-Гюнтеру, якщо взяти версію про залучення його до боротьби проти УПА весною 1943? І чи брав Бах безпосередню участь в керуванні каральними операціями проти УПА, тобто чи був він на Волині, а чи здійснював управління зі своєї штаб-квартири в Мінську? І коли точно фон дем Баха відкликали з Волині? Шанковський подає таке: 17 серпня датується і листівка про розгром Сумського з"єднання С.Ковкака (див. вище). Загалом, виходить, що Бах командував антиповстанською операцією на Волині до середини серпня 1943 р., бо далі йому на зміну прийшов обер-групенфюрер СС і генерал поліції Г.Прюцманн.
Генерал Прюцманн зайнявся боротьбою з УПА в кінці літа - восени 1943 р. Кентій А. Збройний чин українських націоналістів. - Т.2. - Київ, 2008. - С.104 Русначенко А. Народ збурений. Національно-визвольний рух Опору в Україні та національні руху опру в Білорусі, Латвії, Литві, Естонії. - Київ, 2002. - С.98 Киричук Ю. Український національний рух 40-50-х років ХХ ст. - Львів, 2000. - С.124-125 Шанковський Л. Українська Повстанча Армія//Історія українського війська (1917-1995). - Львів, 1996 - С.530 Є підписаний власноруч Прюцманном документ - телеграма Головнокомандувачу території групи армій "Південь" щодо придушення "українського національного повстання на Волині": Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів/упор. Косик В. – Т.3. – Львів, 1999 – С. 275-276. Від його імені окупанти розповсюджували антиупівські листівки: Більше подробиць із біографії Прюцманна з того-таки довідника К.Залесського: Залесский К. Кто был кто в Третьем рейхе. - М: АСТ, 2002 - С.262. Тут впадає в око невідповідність: телеграма датується 25.08.1943 р., а ця біографічна довідка стверджує, що найвищим керівником СС і поліції райхскомісаріату "Україна" Прюцманн став тільки з 29.10.1943 р., а до того був на Півдні Росії. У той же час німецька Вікіпедія стверджує інше: тобто він був найвищим ССПФ України і одночасно Півдня Росії після жовтня 1941 до літа 1944 р. Аналогічні дані - в англійській версії У когось є точні й достовірні дані з цього приводу? І нарешті, щодо загальної кількості німецьких антипартизанських операцій проти УПА, то автори книги "Українська Повстанча Армія" (Рівне, 2006) серії журналу "Однострій" І.Марчук і С.Музичук пишуть, що У квітні-травні [1943] з метою знищення з'єднань УПА німецьке командування провело першу антипартизанську операцію, яка завершилася безрезультатно. і Німецькі війська ще двічі безуспішно намагання очистити Волинь і Полісся від "банд УПА" у серпні - вересні і на початку листопада 1943 р. (так звана операція проти Головного Штабу УПА). . (сторінки 9-10). Тут бракує операцій червня-липня 1943 р., про які я писав вище. Але в підсумку попередня і приблизна кількість німецьких антипартизанських операцій на Волині проти УПА під командуванням генералів СС буде такою: (квітень?) травень-червень 1943 р. - обер-групенфюрер СС і генерал-майор поліції Вільгельм Гюнтер, командир СС і поліції ГО "Волинь-Поділля" липень - середина серпня 1943 р. - обер-групенфюрер СС і генерал поліції і генерал військ СС Еріх фон дем Бах, командувач всіма антипартизанськими силами на Сході середина серпня - вересень і листопад 1943 р. - обер-групенфюрер СС і генерал поліції і генерал військ СС Ганс-Адольф Прюцманн, найвищий командир СС і поліції в райхскомісаріаті "Україна". У 1944 р. на Волині масштабних антипартизанських акцій німці очевидно не проводили, оскільки на початку лютого 1944 р. більша частина регіону була визволена Червоною армією. Цікаво, до речі, чи були в перелічених акціях власні назви? Бо зазвичай німці їх оригінально іменували ("Вінтерцаубер" і т.д.)
Ще кілька листівок від імені фон дем Баха Німецька листівка видана від імені маршала Василевського, про нібито включення Бандери в склад радянського уряду (саме про неї йдеться у відозвах "Українці в лісах" і "Українці Волині та Поділля"). Теж справа рук Бах-Зелевського.
Маємо нові знахідки по нашій темі! 1) Знайшлося фото обер-групенфюрера СС Вільгельма Гюнтера. Його розшукав юзер Віктор100 з сусіднього форума http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=8&t=16994&start=30#p201313 2) Знайшовся штурмбанфюрер СС "Платле". Насправді він Плат(т) (або Платте). Його прізвище фігурує на зворотній сторінці цеї листівки. Він був начальником гестапо (мабуть, правильно - СД) в Горохові Волинської обл. Отже, теж історична особа, а значить, націоналістичні джерела не брешуть: Навіть звання "штурмбанфюрер" збігається. Отже, ІМХО, з Плятле/Платте/Платом вийшло так само, як і з Гінцлером/Гюнтером - перекрутили прізвище при перекладі. 3) Стосовно Е. фон дем Бах-Зелевського: у книзі Жукова, Ковтуна "1-я русская бригада СС "Дружина" (М., 2010) є епізод про участь бригади в антипартизанській операції "Коттбус" в Білорусі. "...сама операция проводилась с 15 мая по 22 июня 1943 г...Общее руководство экспедицией осуществлял уполномоченный рейхсфюрера СС по борьбе с бандитизмом, обергруппенфюрер СС и генерал полиции фон дем Бах. Непосредственно за проведение операции отвечал начальник СС и полиции генерального округа «Белоруссия» бригадефюрер СС Курт фон Готтберг". А в передмові до видання щоденників українських партизанських командирів, упорядники зазначили, що: Учитывая угрозу, которую советские партизаны представляли для немецкой оккупационной администрации в Галиции, рейхсфрюрер СС Г.Гиммлер 3 августа 1943 г. направил группенфюреру СС Э. фон дем Бах-Зелевскому телеграмму-молнию с категорическим требованием разгромить партизан-ковпаковцев и добиться того, чтобы "Ковпак живым или мертвым оказался в наших руках"Партизанская война на Украине. Дневники командиров партизанских отрядов и соединений. 1941–1944 / Колл. составителей: О.В. Бажан, С.И. Власенко, A.B. Кентий, Л.B. Легасова, B.C. Лозицкий (рук.). (На линии фронта. Правда о войне): ЗАО Издательство Центрполиграф; Москва; 2010 - С.22 З усього цього випливає, що каральна операція Бах-Зелевського проти УПА не могла тривати раніше 22 червня і пізніше початку серпня 1943 р. Тобто липень місяць 1943 р. - це основні хронологічні рамки антиповстанської операції Баха.
В тому що stubf Плат існівав на справді ніхто і не сумнівався. Щоб дізнатись про нього більше треба переглядати дані німецьких архівів де зберігаються особові справи офіцерів СС.
От, знову все впираєтсья в німецькі архіви. Чує моє серце, що вітчизняні історики до них ще не скоро доберуться А ви б могли ще прокоментувати мої пошуки, що наведені вище? Бо я тут ніби сам із собою розмовляю, а ви, безумовно, маєте що сказати. Принаймні по дивізії "Флоріан Гейєр" так точно
Справа в тому, що Бах був відповідальний за "банденкампф" по всій Европі. Тому боротьба з УПА входила до його безпосередніх обовязків. Підпорядковуватись Гінцлеру він не міг, скоріше це Гінцлер підпорядковувався йому. Вище Баха був тільки Гіммлер.
До 24 березня 1943 його штаб базувався в Бреслау, потім перенесено до Мінська. Прютцманн керував банденкампф в Україні вже с серпня 1942 року, як Вищій фюрер СС и Поліції на Півдні Росії. Ці його заслуги були відмічені в нагородному листі на Германський хрест в золоті (нагороджений 16.6.1944).
Так. І я вже з"ясував, що орієнтовно його боротьба з УПА припала на липень 1943 р.: Але б ще віднайти точні дати... Зрозумів, дякую. нарешті це прояснилося. Україна, значить, відносилася до "півдня Росії"?
Так, в СС не дуже заморочувалися с термінологією, тому всю окуповану територію СРСР умовно розділили на Північ, Центр і Південь Росії.
Ця карта відома з часів публікації Літопис Української Повстанської Армії т. 6: УПА в світлі німецьких документів. Кн. 1: 1942-червень 1944 Але на кольоровому фото її не розгледиш, тому ось:
