Військово-повітряні сили України

Попробуйте через издательство, но у них уже в продаже 2-й том, насчет первого не знаю. Доставка по Украине есть точно... если свяжитесь - может присоветуют чего-нибудь...

http://tempora.com.ua/

 

Франко Петро Іванович Син І. Франка, народився в с. Нагуєвичах біля Дрогобичa; закінчив Львівську Політехніку; співзасновник Пласту; Член Наукового Товариства ім. Шевченка.

У 1911—1914 роках був учителем тіловиховання в філії української гімназії у Львові. Восени 1911 року організовує в своїй гімназії пластові гуртки та переводить з ними спортивно-військові заняття. У 1913 році видає книжечку «Пластові ігри та забави».

З 1914 року в ступені поручника командує сотнею Легіону УСС. З 1918 року сотник Петро Франко веде референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії), аж до її інтернування в 1920 році.

Від 1922 до 1930 року учитель гімназії в Коломиї. У 1931—1936 році працює старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока.

З 1936 до 1939 року учителює в гімназіях у Львова та Яворова. Між тим, в 1937 році, видає працю «Іван Франко зблизька». Від 1939 по 1941 рік працює деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обирається депутатом до Верховної Ради УРСР.

Збирав фольклорно-етнографічні матеріали та писав оповідання. Автор підручника шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки; історичні оповідання «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії»; спогадів «Іван Франко зблизька» (1937), кіносценарій за повістю «Борислав сміється» та ін.

З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 р. вивезений радянською владою зі Львова. Загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі на станції Прошова коло Тернополя з поїзда, яким Петра Франка радянські солдати намагалися вивезти на схід. За іншими даними, загинув в катівнях НКВС влітку того ж року.

 

Петро Франко - Серія матеріалів
Украинские государственники. Петр Франко (2008) (док.фільм)
Видео Петро Франко - засновник авіації УГА

 

Znajshov v interneti skany foto z knyzhok Tynchenka "Kryla Ukrainy" i "Geroi' Ukrai'ns'kogo Neba":



Літак «Nieuport-ХХІІІ» авіації армії Української Держави

Літак колись належав Російської імператорській армії про що свідчать розпізнавальні знаки, що було залишено, проте — зображений на цій фотографії літак несе на собі вже українське жовто-блакитне означення (див. стор. 48).

Ілюстрований український часопис «Око», ч. 15, 1918р.



Старшини 1-го Запорозького авіазагону з гістьми.

Зліва направо: сотник Жаховський, сотник Берестовенко, ад'ютант 1-го Запорозького кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка сотник Гончаров, сотник Гвоздьов, командир кінного дивізіону Чорних Запорожців сотник Римський-Корсаков, сотник Єгоров, поручник Чистокатов, сотник Алексеев.

Літо 1918 р.



Літак «Nieuport-XVII» авіації армії Української Держави.

Літак колись належав Російської імператорській армії про що свідчать розпізнавальні знаки, що було залишено.

Ілюстрований український часопис «Око», ч. 15, 1918 р.



День Іллі Пророка (свято авіації) 20 липня 1921 р. в Бидгощі.

В центрі — священик о. Петро Білон. Внизу сидять льотчики Федір Алелюхін, Лев Скурський і Павло Золотов

 

Рядовий українізованого 5-го авіаційного парку під час несення караульної служби



Двомісний розвідник «Фарман Ф.ЗО» (Farman F.XXX)

Запорозький авіазагін, Авіація Української Народної Республіки, лютий-березень 1918 року



Одномісний винищувач «Ньюпор 17 Ц.1» (Nieuport 17 С.1)

Летунський відділ УГА, пілот — сотник Сергій Євський, летовище Красне, лютий 1919 року



Поручник авіації Галицької Армії в парадному однострої

Сотник авіації Армії Української Народної Республіки

Літо 1920 р.



Двомісний розвідник «Ельфауге Ц.5» [LVG C.V)

Летунський відділ У ГА, летовище Шатава (біля Нової Уши ці), липень-серпень 1919 року
Авіація Дієвої Армії Української Народної Республіки, літо 1919 року

 

есть в сети, только не Тинченко, а Андрей Харук

 

Для тех кто интересуется тематикой статья А. Харука "Авиация УГА" (на русском языке):
http://http://vijsko.milua.org/aviatsia_UGA.htm

 

на днях появилась в сети

 

Михайло Шарик підстаршина УГА і АУНР

 

....

 

Літак «Цепелін Штаакен» XIV Р. 69/18 на німецькому летовищі перед відправкою в Україну. Поряд із літаком — старшини екіпажу та, вірогідно, члени посольства та військової місії УНР у Німеччині, весна 1919 р.



«Цепелін Штаакен» XIV Р. 69/18 та «Ньюпор»-23 зі складу Летунського відділу Галицької армії на летовищі під Кам'янцем-Подільським, серпень 1919 р.

 

Прапор 1-ї Запорізької авіаційної ескадрильї. На лицьовій стороні — пророк Ілля на тлі літака, на звороті — тризуб. Прапор був захоплений радянськими військами у 1945 р. Нині зберігається у Центральному музеї збройних сил (Москва)

 

Старшини Летунського відділу з дружинами.
Зліва направо: сотник Петро Франко, поручик Василь Костів, четарь Микола Сєріков, хорунжий Михайло Іванов, дружина сотника І. Шостакова, дружина сотника Н. Залозного, сотник Никандр Залозний, сотник Джамбулат Кануков, сотник Іван Шестаков.


Літаки 2-ї летунської сотні Летунського відділу Галицької армії, зліва направо: «Ллойд» Ц.5, «ЛВГ» Ц.5, «Бранденбург», «Ньюпор»-21, м. Красне, весна 1919 р.


Літак «Ньюпор»-23, на якому у травні 1919 р. перелетів до Чехословаччини Франц Рудорфер.


Рештки літака «Фарман»-30, на якому розбився сотник Джамбулат Кануков. Фото з часопису «Літопис Червоної Калини»


Льотчик Іван Жарський в уніформі Летунського відділу Галицької армії, фото 1919 р.

 

Особовий склад Летунського відділу Галицької армії поруч з літаками типу «ЛВГ» Ц.5 (на передньому плані) та «ДФВ» Ц.5 (на задньому плані), Шатава, 25 липня 1919 р. Фото з часопису «Літопис Червоної Калини»


Ветерани Летунського відділу Галицької армії у таборі Німецьке Яблонне у Чехословаччині, 1921 р. Фото з фондів ЦДАКФДУ їм. Г. С. Пшеничного


Малюнок знаку для повітроплавних частин, запроектований командиром 1-го повітроплавного дивізіону полковником Атаназієм Шабським


Іван Жарський


Павленко В. О., фото 1920-х років.

 

Франко П. І., фото 1916 р.

Знаки для авіаційних та повітроплавних частин УНР,
запроваджені наказом по Військовому міністерству від ЗО липня 1919 З фондів ЦДАВОУ


Стратегічний бомбардувальник «Цепелін Штаакен» XIV Р.70,
переобладнаний під транспортний літак. На борту намальовано білий тризуб, блакитні серійний № та абревіатура назви німецької авіаційної компанії «D.L.R.» — «Deutsche Luft-Rederei», літо-осінь 1919 р.

 

Стратегический бомбардировщик в 1919 году - жесть!!! ВВС Директории УНР впереди планеты всей!

 

Что за ёрничество, во-первых - переделанный под транспортник, там же написано. Во-вторых, по меркам ПМВ самолёт очень даже мог подойти под это определение.

 

1. Реакция на некомпетентность автора (имеется ввиду не Норман, а источник)
2. да хоть под дирижабль (см. п. 3)
3. Сама стратегическая авиация появилась в период 2МВ, а само определение сложилось уже несколько позже...

 

Ну автор використав не правільний темін, але не треба бути таким критичним. ІМХО це найкращі книжки по дані темі.

 

Я в курсе, что там когда появилось, просто концепция использования самолёта весьма схожа, с учётом специфики ПМВ. Для серьёзной литературы подобные "переносы" конечно не слишком серьёзно, но не стоит особо заострять внимание.)

 

1. Остановимся на том, что автор, возможно, воспользовался приемом, которым очень любит использовать А.Буровский (не помню как называется), когда исторические события и понятия описываются (объясняются) современным языком и иногда даже с помощью сленга. Яркий пример его "Гражданскася история история безумной войны", где встречаются такие перлы "пиар", "крыша" и т.д.
2. абсолютно с Вами согласен. Других то нет

 

відомий комусь Іван Потурай - "сотник відділу летунів" УГА, "власник численних військових відзнак"?