В роки другої світової війни Житомирський район, як і вся територія України опинився в зоні німецької окупації. Задля особистої безпеки німці будували гарно захищені секретні командні пункти. Щоб захистити вищих чинів вермахту від можливих замахів, загалом у Європі було споруджено 16 підземних ставок. Три з них розміщено на території України. Одна – на території сучасного смт. Гуйва,. Нині не здогадаєшся, що поряд із старою триповерхівкою барачного типу, захованою в гущавині поблизу траси Житомир-Вінниця, причаїлася незвична залізобетонна споруда. Її одразу й не помітиш – оточена сараями та гаражами. Це колишній осідок нацистського ідеолога Генріха Гіммлера, наземний бункер легкого типу. Таких тут два. Ми маємо змогу роздивитись той, що мав розміри вісім на вісім метрів. Навіть не надто презентабельний, він вражав своєю міццю. Стіни завтовшки від двох до трьох метрів зроблені з цементу семисотої марки. Перекриття сягає чотирьох метрів. Прикривав його 50-сантиметровий шар гуми. Згори ще прилаштовували маскувальну сітку й фальшивий дах. На фото, зробленому з повітря, комплекс виглядав як звичайна споруда. На тильній стіні сліди бронебійних гармат. Сталеві дверцята ніби подзьобані кулями. Та круппівська сталь витримала не одну атаку. Подейкують, буцімто після війни під час земляних робіт тут не раз натрапляли на такі самі дроти, як ті, що вели до ставки Гітлера у Вінниці. А рештки фільтрувальних приладів, якими було оснащено три вентиляційні труби бункера було знайдено ще двадцять років тому. Про те, що робив у Житомирі Генріх Гіммлер, громадськість дізналася з мемуарів начальника розвідки Вальтера Шелленберга. 1956 року в Лондоні вийшла його книга „Лабіринт”. Там він згадує про свої зустрічі з Гіммлером на Житомирщині в 1942-му, куди прилітав на нараду. Описує запаморочливі переїзди через поліські села, саму територію, де був гіммлерівський штаб з бункером. Усе відповідало останньому слову техніки – комунікації і короткохвильовий зв’язок із Берліном. Не забули й про спорт: на галявині влаштували тенісний корт, до того ж можна було проїхатись верхи на конях. Однак, в одному з українських архівів знайшли лист начальника охорони Адольфа Гітлера Робенхуберта, в якому він радить Ріббентропу і Ламерсу обмежити прогулянки на рисаках, бо неможливо гарантувати безпеку. За легковажність особистий пілот Гіммлера поплатився власним життям. Цей бравий баварський капітан, зовні схожий на свого патрона, проігнорувавши попередження, пішов у сусіднє село, де й наклав головою. Для з’ясування обставин його смерті з Києва приїхав генерал поліції Пауль Шейєр і наказав знищити поселення. Щоб розкрити місця дислокації верхівки ІІІ рейху, на окуповану територію засилали радянських розвідників. Восени 1942-го затримали чотирьох чоловіків із радіостанцією, котрі мали знищити гітлерівське керівництво. Про їхню долю лишилися перекази. Селянин, котрий пас корову, бачив, як у ліс заїхала вантажівка і з неї вивели чотирьох хлопців. Вони самі викопали яму. Потім підкотив легковик. Сидячи в машині, офіцери подали команду, і полонених розстріляли. За кілька днів знайти місце страти стало неможливим – усе ретельно замаскували. З вересня – жовтня 1942-го, поки Гітлер перебував у Вінниці, Гіммлер щодня машиною їздив до нього із Житомира доповідати ситуацію. Збереглася й залізнична колія, розташована за чотириста метрів від тодішнього німецького поселення. Вціліла також злітно-посадочна смуга аеродрому, збудованого ще до війни. Добре замаскований серед дерев, він послужив і німцям. Сюди не раз прилітали гітлерівські високопосадовці. А ось у двоповерховому будинку – резиденції Гіммлера – нині вчаться діти. Про минуле нагадує лише червоний металевий гідрант, що стирчить, мов примара, із землі. Виготовлений на берегах Рейну в 1938-му і встановлений тут у 1942-му, він і досі перебуває в робочому стані. Не користуються ним тільки тому, що система з’єднання шлангів не пасує. Водогін же, прокладений у той час із Житомира через ліси й села, працює безвідмовно — за шістдесят років жодного прориву. У передмісті мали започаткувати Остготську імперію Тоді ж у “новатора” Гіммлера народився план створити зразкові поселення для арійців. Вони мали стати ембріоном майбутньої Остготської імперії, куди водили б аборигенів і показували, як треба жити. Для початку ідеолог дав навколишнім селам любі його серцю назви — Генріхфільдс, Нойєдунібург, Нойєхаймар. Сама ставка носила ім’я Хегевальд. Одне із поселень, на честь власної ферми під Дунебургом, він охрестив Нойєтрубернігом. Іронія долі в тому, що саме в цій місцевості після поразки Генріх Гіммлер прийняв отруту. Жителів з двадцятип’ятикілометрової зони заходилися переселяти на Донбас. Обійстя, худоба діставалися в спадщину німцям, що мешкали на Волині. Нові господарі отримували по два-три будинки, кілька голів великої рогатої худоби, землю, колгоспне майно. Для дітей відкривали школи. Тільки звільнення Житомирщини від німецьких загарбників 8 листопада 1943 року поклало край демографічній сваволі. Час примирив усіх. І тих 260 вояків, що покояться неподалік обласного центру на збірному німецькому цвинтарі „Хегевальд” (нині с. Зарічани), й тих, хто приїжджає сюди пом’янути своїх войовничих предків. Шість десятиліть лежали вони без хреста й імен, поки в 1995 році не навідалася на місце загибелі свого батька принцеса Маріта Вітгенштайн з чоловіком графом Гроте. Відтоді кладовищем опікується „Німецький союз з догляду за військовими похованнями”. Його касельський осідок зробив проект загосподарювання території. Замість старих сосен посадили липи, берези. На зеленому газоні розставили невисокі кам’яні хрести. В центрі – великий. Біля його підніжжя плита з написом: „Тут спочивають німецькі солдати. Пам’ятайте про них. Про жертви всіх воєн, їхні долі”. На гранітних стелах не знайдете імен тих, хто засуджений Нюрнберзьким трибуналом. Тут покояться солдати, один генерал і одна медсестра...
Был там в этом году несколько раз. Оставил афтографф на двери под замком. А вообще место интересное, рядом в леску копал, настрел Маузера, воронки, осколки.... Жаль он закрыт.
да верно согласен ... за автограф я б лично дополнил пару гильз в отстрел с маузера - в черепную коробочка автографирумому ... муда...Ё у себя на хате оставь свой автограф типа тут живет М...К такой то
Злые люди, там так засрано кругом, что автограф Алексея только украсит эту споруду. А закрыто потому, что у мужика из рядом стоящего дома там овощехранилище, зимой и летом темп.около 5 градусов, не нарадуется, и это без заглубления, всё что идёт вниз залито бетоном, кстати кто заливал, что то не ясно, мнения расходятся
В другой (нормальной )стране этот обьект был бы уже задействован в музейной экспозиции и сюда бы валили туристы со всей Германии. Они привозили бы не только себя , но и оставляли тут бы свои ДЕНЬГИ !! Ведь можно было бы выпустить разные брошурки, сувениры, окрытки и т.д на всем этом заработать. А также на отеле и кормежке и на сервисе..И зачем тогда овощехранилище ?? Догадайтесь сами...
когда в таких местах делают музеи,то там сразу же пропадает аура того времени и ты ни когда не проникнешься тем временем.и ходить туда становиться абсолютно не интересно.
Позвольте не согласиться с ув. Ziban, всё зависит от исполнения, вот в " Скеле" в Коростене аура присутствует, честь и хвала создателю музея, а ведь тоже засрано всё было, есть рассказы очевидцев
Не был там уже много лет... тянет в эти места со страшной силой. Там прошло мое детство... В заречанах на кладбище лежат мои родные... Камрады просьба, выложите фото монумента который находится на другой стороне дороги, на перекрестке Гуйва-Озерное,напротив атобусной остановки. Он там в леске стоит.
спасибо земеля! Как дома побывал. Конечно раньше это выглядело немножечко подругому. Да и танк неузнал сначала...Озерное? Скажи, а где находится немецкое сборное? неужели в "топольках"?
в течении многих лет проезжал мимо Гуйвы на маршрутке в житомир а ведь только теперь узнал что там есть бункер Гимлера. жаль не побывал там
" О сколько нам открытий чудных готовит просвещенья дух...", это зарубежный Пушкин, а вообще то знать всё невозможно, хотелось бы не проходить мимо интересного, вот, с ув.
Дабы оживить тему. Проходил военную кафедру в ЖВИРЭ 2006-2007г. Выезжали в Гуйву на две недели в учебный центр института. Так там тоже за КПП с левой стороны был бункер. Каждый день пока там были ходил возле него и не обращал внимания. Похож на тот что в теме. Фотка токо такая другой нет.
Дабы оживить тему. Был в Гуйве неделю назад. Бункер находится на территории "реанимированной" военными событиями воинской части - учебного центра. На территорию теперь не пускают. Забор обновили, поставили колючку и караулы. Так что, увы...
А как же тогда Выходит бункер от резиденции далеко? Смысл тогда его строить? И как его использовали потом, надеюсь не вместо свалки.
Там их два: - один в части, один возле двухэтажного дома. Еще какая-то ерунда вроде Luftschutzraum-a есть. Неподалеку части.
У комрада Андрея Швачко в теме: Ставка Гитлера «Вервольф» на Украине. (рус. версия), https://reibert.info/threads/stavka-gitlera-vervolf-na-ukraine-rus-versija.412978/page-5, есть фото по даной рубрике довольно таки интересные.
