Перша споруда - міст на р.Стир на відстані приблизно 10-15 км від Луцька вниз по течії.На фото чітко видно , що при будівництві моста(в наші часи)були нарощені існуючі опори з темнішого бетону та з шлюзовими пазами.За скупою інформацією одна опора посеред річки буда підірвана.Хто будував первинну споруду інформації нема.
Друга споруда - незавершене будівництво(дамба та три опори) на р.Стир на відстані приблизно 15-20 км від Луцька вверх по течії.Будували поляки перед війною.Можливо хтось має інформацію
Инфо точной нет, но скорее всего имело место реконструкция моста (в первом случае) . Второй- скорее всего незавершённое строительство моста. ПыСы. Во втором случае припоминается рассказ о строительстве ж.д., но типа не успели, потом пробовали наши и с тем же результатом. Боевым гидротехническим сооружением быть не может по причине отсутствия аккумулирующего водоема -накопителя, посредством спуска воды из которого могли затапливаться стратегические направления.
А вариант запруды на реке и затопления выше дамбы вы не рассматриваете? Вот, например, что строили поляки в Беларуси http://www.fortressby.com/index.php?option=com_deeppockets&task=catContShow&cat=58&id=79&Itemid=30 Возможно, и здесь из той же области
Речушка небольшая, течение медленное, что бы поднялся уровень воды должно пройти много времени, а при наступлении пр-ка его катастрофически не хватает.+ авиация могла нанести удар по этому сооружению и вся вода благополучно стекает .Склоняюсь к мысли о дорожной инфраструктуре,в пользу чего говорится и в отчёте обследования состояния и кол-ва дорог, приспособленных для передвижения войск, проведённого после "освобождения " Западных областей.
Щод першого мосту, то напевно сказати не можу нічого - можливо, будували просто в два етапи, маючи між ними чималу перерву, та отримавши бетон іншого складу. А от друга - то може бути спадок від поляків. Мені відомо, що в районі Луцька в 30-х роках поляки побудували мінімум дві дамби для двох "зон затоплення" - біля Жидичина та біля Рожищ. Це були водойми, які заливали частину пойми Стиру ще в мирний час. Їх не мали спускати "на голову" ворогу, який переправляється десь нижче, хоча за великої потреби таке можливо. Існували як звичайні озера на річках. Для оборони цих дамб були збудовані якісь укріплення, але не знаю, якого роду - просто земляні позиції, або бетонні вогневі точки. Так що дивіться там уважніше, можуть бути руїни дотів.
Доречі, перша споруда (міст) знаходиться між Жидичином (правий берег) та Маяками(лівий берег Стиру)-на об'їздній Київ-Ковель
Тоді не виключено, що міст збудовано на добудованих опорах ще польської споруди. На жаль, я не знаю, де саме знаходилися польскі споруди коло Жидичина та Рожищ.
А вариант запруды на реке и затопления выше дамбы вы не рассматриваете? Вот, например, что строили поляки в Беларуси А на фото залишки шлюзу на невеликій річці Замчисько с.В.Любаша, що входив до складу польської оборонної лінії "Полісся"
Не вдалось через примхи погоди добратись впритул до об'єкта. Про що може говорити Г-подібний елемент конструкції?
Za artykulom p. Janusza Miniewicza "Polskie fortifikacje wschodnie okresu miedzywojennego w swiete dokumentow" na terenach Wolyni w late 1938 wznesieno "urzadzenia forteczne" kolo Rozyszcza i Zydyczyna. Co to bylo - nie wiem. Mo, samotny bunkry, bo "chroniace urzadzenia, spietrzajace wode".Випадково натрапив...
Над Рожищами розійшлися хмари і біля залізничного моста стало чітко видно елементи недобудованого шлюзу
Але, як виявилось, це ще не фінал. Проаналізувавши розміщення шлюзів, припустив, що між Мстишином та Жидичином повинен бути ще один шлюз - біля Луцька. І він таки знайшовся.
Все,що вдалось відзняти під Рожищами - вид з залізничного мосту і крайня опора - більше можна відзняти весною
На завершення. Максимум з того, що мені вдалось знайти в підтвердження теми, це непряме в статті Zatrzymać najeźdźcę. Fortyfikacje graniczne Polski międzywojennej=Затримати нападника.Фортифікація прикордонна міжвоєнної Польщі. Umocnienia na granicy wschodniej oparte były na rzekach Wilia, Niemen, Prypeć, Stycz, Styr, Narew, Sterwecz, Szczara i Prut. Istniało sześć odcinków obrony: Wilno, Lida, Baranowicze, Polesie, Wołyń i Podole. Spodziewano się, że główne uderzenie sowieckie wyjdzie z Białorusi w kierunku na Baranowicze, Białystok i Warszawę oraz z Ukrainy na Wołyń. Największe fortyfikacje zbudowano na uznanym za najważniejszy Odcinku Polesie. Był on najdłuższy, osłaniał najtrudniejszy teren i znajdowało się na nim niewiele dróg. Umocniona pozycja wykorzystywała cieki wodne, na których stworzono cały system tam i jazów, służących do zatapiania terenu i hamowania marszu przeciwnika. Zbudowano jedynie 800 z planowanych 1400 przeszkód wodnych. В доддаток - свіжий супутниковий знімок шлюзу №1
З Bing'a, наче, трохи чіткіший буде... А взагалі, питання польських оборонних гідротехнічних споруд на Поліссі ще чекає свого дослідника. І розплутати цей вузол, в якому перетнулися російська довоєнна меліорація, польська меліорація 20-30-х років і радянська меліорація 60-80-х років буде не так просто.
http://барановичи.net/publ/istorija...polshi_uchastok_baranovichi_ch_1/329-1-0-1449 А в Білорусії поляки почали раніше
Коллега полностью прав, без водоёма-накопителя использовать гидротехнические сооружения нельзя. Наверно самое успешное применения гидротехнических сооружений в качестве оборонительных прошло в Карелии в декабре 1941 года. Тогда финские войска захватив поселок Повенец вышли к Беломоро-Балтийскому каналу. Чтобы остановить их наступление был отдан приказ о подрыве т.н. "Повенчанской лестницы" - системы шлюзов. Перепад по высоте между Повенцом и последним шлюзом в системе 64 метра, расстояние между ними около 10 км. Огромные массы воды устремившись вниз буквально смыли передовые финские части. Вот как об этом вспоминает Мартти Хаавио, командир 7 разведроты, 6-й армейский корпус. "Когда я был в Мескеле, узнал о большом уроне для егерей во время потопа в Повенце при крушении плотины. Вода текла полутораметровым потоком. Многие пытались спастись на деревьях, но деревья с треском падали. Многие сильно обморозились и их пришлось лечить в больнице" На фото финский танк (трофейный Т 34) затопленный в Повенце.
SAMPO ранее уже я писал, и повторюсь снова - поляки строили гидросооружения не для затапливания поймы ниже дамбы посредством срочного спуска воды, а для создания обычной запруды, затапливая пойму выше дамбы. Аналогичного назначения дамбы для затопления поймы применялись и в РККА, в частности в Киевском УРе. Тут был создан каскад из трёх дамб, но опыт оказался неудачным - первый же паводок размыл водопропуски незаконченных дамб, поскольку никаких бетонных шлюзов там не сделали.
Да..., а какой смысл было строить такие запруды, которые легко было разрушить авианалетом или артударом? И наши и поляки явно намудрили. Другое дело водоходный канал со шлюзовой системой и значительный перепад по высоте. Те же финны осенью 41-го не раз пытались разбомбить шлюзы "повенчанской лестницы", явно предчувствовали какую беду они им принесут.
Не скажите, развалить дамбу и шлюз авианалётом - задача не самая простая, цель довольно сложная, нужно точное попадание увесистой бомбой. Как и артобстрелом. Что касается системы водных препятствий, то например советское наставление по фортификации 1939 года даёт три типа: заболачивание местности, пассивное затопление, активное затопление. Заболачивание - сделать местность топкой, для чего достаточно насытить её водой, устроив заливание на 20см. Грунт раскисает, пройти крайне тяжело. Пассивное затопление - это то, о чём говорил ранее, создание водоёма достаточно глубокого, чтобы заставить противника обходить его, или применять плавсредства. Активное затопление - это то, о чём говорите Вы, когда быстро спускается вода из водоёма-накопителя, с целью затопить ниже лежащую местность. Обычно применяется для снесения уже наведённых переправ или в ходе самой переправы. По наставлению для этого надо быстро создать поток глубиной 1,5 метра и скоростью от 1,5м/с и выше. Естественно, что заболачивание и пассивное затопление часто идут рядом, а при должном устройстве шлюзов на водопропусках дамбы пассивного затопления можно устроить и активное затопление ниже по течению. Предусматривали ли поляки на Стыри возможность активного затопления - не знаю, вроде бы в материалах не упоминается.
