Сумні звістки про ветеранів. Мартиролог / In Memoriam

Хай спочиває з миром. Вічна пам'ять........

 

Вічная пам'ять.

 

R.I.P.!

 

Спочивай в мирі...

 

R.I.P
Цікава людина!!!!
Ше минулого літа перед "Бродами" коли він як завжди приїхав з New Jersey, ми сиділи в кімнаті і закуривши сигарету він згадував липень 1944,спілкуючись з ним завжди було цікаво слухати його військові історії особливо про "прорив".Я його просив шоб він по кілька разів розповідав той чи інший епізод,знаєте таке в книжках не знайдеш! Постараюсь викласти його фото часів війни.

 

18-го февраля 2011 года в госпитале, в Брисбене (Австралия) умер один из последних ветеранов Вооруженных Сил Комитета Освобождения Народов России, солдат разведдивизиона 1-й пехотной дивизии ВС КОНР, участник боёв на Одере и в Праге СИГИЗМУНД АНАТОЛЬЕВИЧ ДИЧБАЛИС (1922-2011). По его распоряжению, прах будет погребен в Санкт-Петербурге.

Сигизмунда Дичбалиса я знал по личной переписке, в которой он мне очень помог в моих исследованиях по истории ОДНР и послевоенной русской эмиграции в 1940-1950- е гг. Именно он прислал мне первое издание книги К.М. Александрова: Офицерский корпус армии генерал-лейтената А.А. Власова. СПб., 2001. Которое в конце 2000-х являлось уже библиографической редкостью. Он был очень честным, порядочным человеком это точно. Навсегда останется в моей памяти. Сигигизмунд Дичбализ (СД) оставил прекрасные воспоминания о своей невероятной жизни "Зигзаги судьбы" ( http://www.elan-kazak.ru/arhiv/dichbalis-sa-zigzagi-sudby-vospominaniya-mat ), при его учаcтии также был создан сайт История Русского Освободительного Движения и Русской Освободительной Армии ( http://roa2.narod.ru/ ) на этом же сайте есть ссылка на гостевую книгу, где Сигизмунд Анатольевич отвечал на все вопросы посетителей сайта по мере возможности.

Вечная память!!! Приносим искренние соболезнования близким Сигизмунда Анатольевича!

http://jakovkin.livejournal.com/71233.html

 

R.I.P. .....

 

Вечная память.
Сигизмунд Анатольевич немного помог и моим изысканиям.

 

Ах, как жаль... Уходят люди, насовсем. Как же мы без них напишем правдивую историю?...

 

Земля пухом..

 

........

 

Очень жаль Дичбалиса - приятно было с ним общатся

 

25 Грудня 2010 помер хор. Мар'ян Цьолко.

В липіні 1943 року, один з перших зголосився до Дивізії. По рекрутському вишколі в Гайделяґрі, його призначили тимчасовим вишкільником, а в березні 1944 року покликали на підстаршинський вишкіл до преславного на всю Німеччину жорстоким вишколом - Ляуенбурґу. В часі від 15 липня до 15 грудня 1944 року Мар'ян був на старшинськім вишколі в Ваффен Юнкершуле Позен-Трескав, який він сакінчив успішно з рангою хорунжого. Після того хор. Мар'яна призначили на спеціальний вишкіл "Ваффенлерґанг" в Лешанах на Чехії, що тривав до 15 квітня 1945 року, та зараз після того хор. Мар'яна Цьолка приділили до штабу ген. Павла Шандрука, який в цей час переорганізовував на першу дивізію УНА.

P.S. Jogo spogady:

http://galiciadivision.org.ua/lib/articles/ciolko.html

 

Re: Латышские дивизии СС. Latvian divisions SS.

RIP

 

Светлой памяти Павла Павловича Тихонова.

http://pereklichka.livejournal.com/115647.html

 

2.04.11-19.08-11, Сохранено из кэша поисковиков:

страница 4
страница 5

Открывайте каждую страницу по отдельному линку в этом комменте. Сохранены только миниатюрки, полноценные изображения хорошо бы по возможности перезалить.

 

Ділюсь з вами сумною вісткою
Помер Пилип Трач 26.09 1919 10.07 2011

Народився в Підгайчиках на Львівщині.Студіював у Берліні в Політехнічному інституті.Ще як член орг. підпілля,підчас навчання у Берліні пройшов таєминий вишкіл підстаршин і старшин (1940-1941) під керівництиом Побігущого
Весною 1941 року Трач переїхав до Кракова де формувався Укр. Легіон,з уваги на його перфектне знання Нім. мови потрапив до групи з 30-и осіб з військовим вишколом якіх признчено перекладачами.2-а дні перед початком війни Трач попадає в штаб однієї з нім. див.де спочатку був помічником перекладача-німця який походив з Сілезії і знав тільки розмовну Польську,Трач володів Польською та Українською і почав опановувати Російську,став головним перекладачкм при опиративному відділі штабу дивізії.
Коли в 1943 році перебуваючи на східному фронті побачив з газетної вирізки про організацію дивізії Галичина, Пилип вніс прохання про перенесення його до дивізії і йому не відмовили,через місяць (підготовки паперів і всього решта) він приїхав до Нойгаммеру де вже рекрутській відділ добігав до кінця,пройшовши вишкіл panzerjager став командиром 1- zug 14-ї сотні 30 reg та й заступником гаупштурфюрера.
Був військовим від народження,відданий своїй справі,називали його Фільком
Відзначився при протинаступі під Штайбахом в Австрії на початку 1945,за що й був нагороджений Залізним Хрестом 2-гої Кляси
Був поранений і при кінці війни перебував в Крігслазареті біля Філляху
що в південній Австрії ( про це добре написанов книзі-спогада Романа Лазурка " На Шляхах Європи" 1972) після чого він добравшись до Мюнхену працював в Укр. Емігрант. Орг.
В 1952 році з дружиноб та сином переїхав до Америки,працював інженером у різних компаніях.
Був членом хору "Дніпро" та чемпіоном з шахового турніру у місті Клівленд 1954
Похорон відбувся в Укр. Католицькій церкві Святого Петра і Павла в Клівленді на цвинтарі Holy Cross
Залишив у смутку дружину Тетяну,сина Павла і доньку Ірину
Вічна Память!!!!!!! R.I.P. bro !!!!

 

R.I.P.

 

....Що раз менше і менше їх залишається....

 

R.I.P.

 

вечная память...